Вчені підтвердили спільні граматичні ознаки у третини мов світу
Міжнародна команда дослідників з Німеччини виявила, що близько третини всіх мовних груп мають спільні граматичні характеристики, що підтверджує існування певних універсалій у мовах.
Міжнародна команда дослідників з Німеччини зробила важливе відкриття, підтвердивши існування спільних граматичних ознак у третини всіх мовних груп світу. Це дослідження, яке було опубліковане на платформі Science Daily, підкреслює, що, незважаючи на величезну різноманітність мов, певні граматичні моделі постійно повторюються.
Керівниками цього дослідження стали Аннемарі Веркерк із Саарландського університету та Рассел Д. Грей з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка. Вони проаналізували 191 запропоновану лінгвістичну універсалію, використовуючи базу даних граматичних ознак Grambank, яка охоплює понад 1700 мов. Це дозволило вченим отримати більш точні результати, враховуючи різноманітність мовних структур.
Автори дослідження зазначають, що в умовах величезної мовної різноманітності викликає інтерес той факт, що мови не еволюціонують випадковим чином. Аннемарі Веркерк підкреслила: "В умовах величезної мовної різноманітності інтригує те, що мови не еволюціонують випадковим чином". Це свідчить про те, що існують певні закономірності, які визначають розвиток мов.
Раніше лінгвісти намагалися уникати подібностей між спорідненими або сусідніми мовами, обираючи зразки з віддалених регіонів. Однак такий підхід міг послаблювати результати, не повністю усуваючи приховані зв’язки та не демонструючи, як мови змінюються з часом. Тому вчені цього разу застосували так званий байєсівський просторово-філогенетичний аналіз, який враховує як спільне походження, так і географічний вплив. Цей метод забезпечує значно вищий рівень статистичної точності.
В результаті дослідження вчені виявили повторювані структури, які неодноразово виникали в неспоріднених мовах з різних частин світу. Зокрема, це стосується вподобань щодо порядку слів, наприклад, чи ставляться дієслова перед або після додатків, а також ієрархічної організації граматичних зв’язків у реченнях. Це відкриття свідчить про те, що існують глибинно спільні когнітивні та комунікативні сили, які зводять мови до обмеженого набору бажаних граматичних рішень.
Веркерк також зазначила: "Я дуже рада, що різні типи аналізів, які ми провели, зійшлися на дуже схожих результатах. Це свідчить про те, що зміна мови має бути центральним компонентом у поясненні універсалій". Це підкреслює важливість подальших досліджень у цій галузі, оскільки розуміння спільних граматичних ознак може допомогти в розвитку лінгвістики та мовознавства в цілому.
Таким чином, дослідження міжнародної команди вчених відкриває нові горизонти для вивчення мов і їхньої еволюції, підтверджуючи, що, незважаючи на різноманітність, мови мають спільні риси, які можуть бути вивчені та проаналізовані.