Українці найкраще ставляться до Німеччини, Франції та Британії, Китай і Угорщина мають найгірші оцінки – дослідження

У рамках нового дослідження, проведеного спільно інформаційно-аналітичним центром Experts Club та компанією Active Group, були отримані цікаві результати щодо сприйняття різних країн українцями. Виявилося, що найбільшу симпатію серед населення України викликають Німеччина, Франція, Велика Британія та Литва. Водночас, Китай та Угорщина отримали значно нижчі оцінки, незважаючи на їхню важливу роль у зовнішній торгівлі України.

На пресконференції, що відбулася в агентстві "Інтерфакс-Україна", засновник Experts Club Максим Уракін підкреслив, що сучасна міжнародна економіка не обмежується лише цифрами зовнішньої торгівлі. Вона також включає репутацію, довіру, політичну близькість, гуманітарну присутність та відчуття партнерства на рівні суспільства. "Саме в цій логіці варто оцінювати як торговельні зв’язки України, так і роботу іноземних посольств в українському інформаційному та суспільному просторі", – зазначив він.

Уракін також навів статистичні дані щодо зовнішньої торгівлі України за 2025 рік. За його словами, загальний товарообіг України перевищив $125 млрд, з яких близько $85 млрд припало на імпорт, а близько $40 млрд – на експорт. Негативне сальдо торгівлі товарами склало приблизно $44,5 млрд. Ці цифри свідчать про те, що, незважаючи на війну, українська економіка залишається відкритою, проте також вказують на її значну залежність від зовнішніх постачань.

Китай залишається найбільшим торговельним партнером України, однак саме з цим напрямком пов'язаний найбільший дисбаланс у торгівлі. Загальний товарообіг з Китаєм становить близько $20 млрд, з яких $19 млрд – це імпорт, а український експорт до Китаю лише близько $1,8 млрд. "По суті, майже 39-40% усього річного дефіциту торговельного балансу України – це саме Китай. Це класичний приклад асиметричної торгівлі: Україна продає ресурси, а купує товари з високою доданою вартістю", – підкреслив Уракін.

Взаємодія України з Польщею є дещо іншою. Польща залишається ключовим сусідом і важливим політичним союзником, а також найбільшим ринком для українського експорту. Загальний обсяг торгівлі з Польщею перевищує $13 млрд, але сальдо для України залишається негативним – майже мінус $3 млрд. Учасники пресконференції зазначили, що Польща є не лише ринком збуту, а й важливим логістичним хабом, що забезпечує економічний зв’язок між українськими виробниками та ринком Євросоюзу.

Схожа ситуація спостерігається і в торгівлі з Німеччиною, Туреччиною та США. За даними, наведеними під час пресконференції, товарообіг з Німеччиною становить близько $9 млрд, з Туреччиною – майже $9 млрд, а зі США – близько $6 млрд. У всіх трьох випадках Україна має негативне сальдо. Уракін наголосив на важливості американського напрямку, оскільки США є не лише торговим партнером, а й важливим безпековим, фінансовим, технологічним та політичним союзником для України.

З іншого боку, найбільш вигідними для України з точки зору позитивного торговельного сальдо є країни, такі як Єгипет, Молдова, Нідерланди, Іспанія, Ліван, Алжир, Ірак, Лівія, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати. "Найкращі результати Україна має там, де сильні її позиції в аграрному секторі та де українська експортна пропозиція є зрозумілою для відповідного ринку. Майбутнє поліпшення торговельного балансу лежить у переході до продукції з більшою доданою вартістю на тих ринках, де Україна вже має свою присутність і доводить, що вона є стабільним партнером", – зазначив Уракін.

Соціологічна частина дослідження показала, що українці найбільш позитивно ставляться до Німеччини – 77,4%, Литви – 75%, Франції – 74%, Великої Британії – 74%, Швеції – 72,5%, Японії – 71,8%, Італії – 70% та Чехії – 67%. Також високими залишаються оцінки Іспанії, Греції, Болгарії, Польщі та Туреччини. Позитивне ставлення до Польщі висловили 56% опитаних, тоді як негативних оцінок було 14,7%. Щодо Туреччини, позитивно ставляться 55% респондентів, а негативно – 5,6%.

Проте, ситуація з Китаєм виглядає зовсім інакше: лише 23% респондентів висловили позитивне ставлення до цієї країни, тоді як 42% – негативне. Ще більш критично українці оцінюють Угорщину: позитивне ставлення висловили лише 18,6% опитаних, в той час як негативних оцінок – 52%. Щодо США, позитивно ставляться 44,1% респондентів, а негативно – 24,7%.

Директор Active Group Олександр Позній підкреслив, що це дослідження є вже другим у цій серії, що дозволяє відстежувати динаміку громадських оцінок. Він зазначив, що йдеться не лише про емоційне сприйняття інших держав, а й про фактор, який все більше пов’язаний із зовнішньоекономічними відносинами, безпекою та образом країни-партнера в українському суспільстві.

"Показники окремих країн дещо погіршилися в порівнянні з попереднім дослідженням. У випадку США, на це могли вплинути зміни в американській політиці після приходу нового президента та відповідне інформаційне тло", - зазначив Позній.

Учасники пресконференції також звернули увагу на випадки, коли економічна важливість країни не збігається з її емоційним сприйняттям в Україні. Як приклад, Позній навів Китай, який, незважаючи на негативне сприйняття, залишається найбільшим торговельним партнером України. Аналогічно, Ірак має позитивне торговельне сальдо для України, але ставлення до нього залишається стриманим або негативним.

Доктор соціологічних наук, голова Київського відділення Соціологічної асоціації України Ольга Безрукова наголосила, що громадська думка під час війни є особливо чутливою до зовнішніх чинників, тому такі вимірювання слід розглядати в конкретному часовому контексті. "Ставлення до країни слід розглядати як ставлення до країни загалом, і воно формується на основі бачення українцями цієї країни як стратегічного партнера в досягненні миру в Україні. Друга складова – це ставлення до її представників і громадян, яке базується на різних факторах", – підсумувала вона.