Українські компанії активно скорочують викиди CO₂ в рамках глобальних кліматичних ініціатив

Сьогодні, коли бізнеси прагнуть розширити свої горизонти, виходячи на нові ринки та інтегруючись у глобальні ланцюги постачання, наявність чітко вимірюваних кліматичних цілей та прозорої звітності стає основною умовою для співпраці з міжнародними партнерами. Це особливо актуально в умовах сучасних викликів, пов'язаних зі зміною клімату, які вимагають від компаній активних дій для зменшення викидів парникових газів.

Процес встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей, або ж SBTs (science based targets), складається з кількох етапів. Спочатку компанія повинна визначити, які категорії викидів і в яких обсягах вона виробляє. Викиди поділяються на три основні категорії: Scope 1 — прямі викиди, що походять від усіх джерел, які перебувають у власності або під управлінням компанії; Scope 2 — непрямі викиди, пов'язані зі споживанням енергії, наприклад, електроенергія та опалення в офісі; Scope 3 — найскладніша категорія, оскільки охоплює всі інші викиди, які поза контролем компанії, такі як викиди від постачальників, підрядників, логістики або навіть під час використання продукту клієнтами.

Для виробничих компаній найбільша частка викидів зазвичай припадає на Scope 1, оскільки вони виникають через технологічні процеси, спалювання пального та роботу обладнання. Водночас, для компаній, які не займаються виробництвом, але працюють в офісах, викиди також є важливими: це викиди, пов'язані з придбанням енергії (Scope 2), а також викиди від виробництва закупленої техніки, відряджень співробітників, хмарної інфраструктури або дата-центрів (Scope 3). Саме тому Scope 3, як правило, є найбільшою категорією викидів у більшості компаній, попри те, що її важко виміряти.

Після проведення детального аудиту викидів компанія визначає базовий рік і формує цілі скорочення викидів відповідно до траєкторії 1,5°C, яка була визначена Паризькою угодою. Ця траєкторія спирається на наукові сценарії Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC), яка займається формуванням наукової оцінки зміни клімату.

Далі компанія подає свої цілі на валідацію до Science Based Targets initiative (SBTi), де незалежні експерти перевіряють, чи відповідають обрані підходи та розрахунки вимогам методології та кліматичній науці. Зокрема, оцінюється коректність обліку викидів за Scope 1, 2 і 3, вибір базового року та логіка сценаріїв скорочення. У разі зауважень компанія доопрацьовує цілі та подає їх повторно. Лише після затвердження ціль вважається офіційно визнаною, а компанія бере на себе публічне зобов’язання її досягти та регулярно звітувати про прогрес, що дозволяє їй з’явитися на глобальному сайті ініціативи, де видно її цілі та поточний статус.

Процес валідації цілей у SBTi зазвичай є платним і коштує від кількох тисяч доларів залежно від розміру компанії. Проте, після початку повномасштабної війни в Україні, для українських бізнесів була запроваджена програма підтримки, яка дозволяє проходити валідацію безкоштовно.

Програма Climate Ambition Accelerator включає відеоуроки та практичні фасилітаційні заняття з міжнародними експертами, сесії обміну досвідом та міжнародні секторальні сесії, які допомагають розібратися з кожним із цих кроків на шляху до декарбонізації. Це дозволяє українським лідерам кліматичної відповідальності ефективно рахувати та скорочувати викиди у всіх цих категоріях.

Одним із прикладів є компанія SoftServe, яка почала працювати з кліматичними цілями у відповідь на вимоги своїх клієнтів. Співпрацюючи з глобальним технологічним бізнесом, що має власні кліматичні зобов’язання, SoftServe впровадила енергоаудит та заходи з енергоефективності, що дозволили скоротити енергоспоживання в окремих офісах до 30%. У 2023 році компанія отримала сертифікацію ISO 14001:2015, що підтверджує відповідність міжнародним стандартам довкіллєвого менеджменту.

Наступним кроком для SoftServe став перехід на відновлювану електроенергію. Більшість офісів компанії в Європі перейшли на зелену електроенергію, а в Україні в чотирьох офісах були встановлені сонячні електростанції. У 2023−2025 роках команда SoftServe брала участь у Climate Ambition Accelerator для розробки кліматичних цілей відповідно до SBTi. Компанія підписала Climate Responsibility Declaration та вже подала свої цілі на валідацію SBTi у 2026 році. Паралельно SoftServe почала працювати над викидами за Scope 3, аналізуючи закупівлі та враховуючи вуглецевий слід постачальників техніки.

Інша компанія, N-iX, також активно працює над встановленням науково обґрунтованих кліматичних цілей, що стало логічним продовженням розвитку їхньої загальної ESG-стратегії. У 2024 році N-iX долучилася до Climate Ambition Accelerator і розпочала формування та валідацію своїх SBTs. На першому етапі команда переглянула підхід до управління викидами, проаналізувавши їхню структуру та змоделювавши сценарії скорочення відповідно до траєкторії 1,5°C.

Протягом 2024−2025 років N-iX працювала над деталізацією розрахунків, внутрішньою координацією та підготовкою до подання цілей на валідацію. У липні 2025 року кліматичну ціль компанії було офіційно затверджено SBTi. N-iX зобов’язалася підтримувати нульовий рівень абсолютних викидів за Scope 1 у 2020−2029 роках, скоротити Scope 2 на 37,8% та Scope 3 на 87,1% до 2029 року, що перевищує стандартні траєкторії та демонструє амбітність підходу.

Таким чином, українські компанії активно долучаються до глобальних ініціатив зі скорочення викидів, що не лише відповідає сучасним вимогам ринку, але й сприяє збереженню довкілля для майбутніх поколінь.