Україна отримала одні з найкращих оцінок в Огляді антикорупції та доброчесності-2026 - НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що Україна отримала високі оцінки в Огляді антикорупції та доброчесності-2026, заснованому на даних Індикаторів публічної доброчесності ОЕСР.
Згідно з повідомленням Укрінформу, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оголосило про успішні результати України в Огляді антикорупції та доброчесності за 2026 рік. Цей огляд базується на даних, зібраних у межах Індикаторів публічної доброчесності Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та надає комплексний аналіз антикорупційних стратегій, інститутів лобіювання, конфлікту інтересів, політичних фінансів та прозорості публічної інформації.
Документ містить нові оцінки механізмів забезпечення доброчесності в судовій і дисциплінарній системах, а також підходи до управління корупційними ризиками в публічних закупівлях. Аналіз зосереджується на вимірюванні та порівнянні рівнів нормативного регулювання та практичного впровадження стандартів у кожній з цих сфер.
За результатами оцінювання, Україна отримала одні з найкращих оцінок у більшості напрямків, які в цілому є вищими, ніж середні показники країн-членів ОЕСР. Наприклад, за стандартами щодо стратегічної рамки Україна виконує 73% критеріїв у сфері регулювання та 80% критеріїв у сфері впровадження, тоді як країни ОЕСР в середньому виконують лише 38% критеріїв у регулюванні та 32% у впровадженні.
Крім того, Україна демонструє високий рівень сталості у втіленні стратегічних антикорупційних документів. У сфері лобіювання країна досягла 80% у впровадженні регуляторних критеріїв та 89% у імплементаційних, що ставить її в один ряд із такими країнами, як Канада, Франція та Естонія. Варто зазначити, що українське законодавство, на відміну від більшості країн-членів та партнерів ОЕСР, забезпечує прозорість інформації про бенефіціарних власників, а також передбачає санкції за порушення правил лобістської діяльності. Реєстр прозорості в Україні містить найповніший набір даних про суб’єктів лобіювання, їх діяльність та витрати, що є аналогічним лише в Румунії.
Оцінюючи напрямок конфлікту інтересів, ОЕСР відзначила розвинену систему електронного декларування, яка дозволяє перевіряти статки посадовців за ризик-орієнтованим підходом. Експерти організації звернули увагу на високий рівень подачі декларацій суддями. Незважаючи на те, що нормативні критерії конфлікту інтересів виконуються на 100%, індикатори на практиці реалізуються лише на дві третини.
Щодо регуляторної рамки контролю за політичними фінансами, Україна повністю (на 100%) відповідає вимогам ОЕСР, тоді як імплементація забезпечується на 71%. Це ставить Україну серед третини держав, включаючи членів та партнерів ОЕСР, де політичні партії зобов’язані дотримуватись вимог прозорості та звітування щодо фінансів.
У частині забезпечення доброчесності представників судової гілки влади, Україна виконує 97% критеріїв щодо нормативного регулювання та 92% щодо практичної імплементації. Це є одним з найкращих показників серед усіх країн, які підлягали моніторингу. У сфері доброчесності органів прокуратури ці показники становлять 69% та 79% відповідно, що також перевищує середні значення ОЕСР, які складають 66% та 52% відповідно.
ОЕСР відзначила, що хоча показники в сфері прокуратури дещо нижчі, вони все ж перевищують середні значення серед країн-членів організації. Експерти звернули увагу на те, що процедура добору прокурорів є конкурентною та прозорою, проте призначення на керівні посади, як суддів, так і прокурорів, не завжди є повністю меритократичним.
Розвиваючи дисциплінарну систему для державних службовців, Україна виконує 92% критеріїв у сфері регулювання та 33% у практиці, що перевищує середні показники ОЕСР, які складають 66% і 22% відповідно. Експерти вважають, що Україні бракує електронної системи управління дисциплінарними справами, яка б забезпечувала легкий пошук та можливість автоматизованого аналізу відповідної інформації.
Голова НАЗК Віктор Павлущик зазначив, що нові оцінки ОЕСР підтверджують високу якість дизайну антикорупційної політики України та належний рівень імплементації стандартів доброчесного врядування розвинутих країн. "Водночас, з огляду на наявність передової регулятивної бази, нам варто сфокусуватися на операційній складовій, вдосконаленні практичного застосування створених правил і процедур. Це дозволить перетворити кращі стандарти публічного управління у високі стандарти життя громадян. Разом із тим, наявні показники є надійною основою для поглиблення інтеграції України до ключових ініціатив ОЕСР та організації загалом", - підкреслив Павлущик.
25 березня Кабінет міністрів України направив до ОЕСР офіційний лист із запитом про приєднання до Рекомендації Ради ОЕСР щодо публічної доброчесності, додавши до листа інформацію про українське законодавство, політики та практики, що відповідають положенням зазначеного правового інструмента. Ініціатором процедури приєднання виступило НАЗК, яке відіграло провідну роль в аналізі чинної законодавчої бази.
Рекомендації ОЕСР включають міжнародні стандарти розбудови публічної доброчесності на принципах формування всеосяжної системи забезпечення доброчесності, відповідної культури в публічному секторі та ефективної підзвітності. Одним із ключових інструментів вимірювання реалізації цих принципів є Індикатори публічної доброчесності - ініціатива, що передбачає збір та узагальнення даних, які дозволяють державам порівнювати свої результати із середніми показниками від ОЕСР та іншими країнами.
Україна стала однією з перших країн, яка не є членом ОЕСР та асоційованою країною, що долучилась до ініціативи "Індикатори публічної доброчесності" та надала дані за чотирма блоками: якість стратегічної основи, підзвітність формування державної політики, ефективність внутрішнього контролю та управління ризиками, доброчесність судової та дисциплінарної систем. При цьому Україна продемонструвала високі показники, які перевищують середні в ОЕСР за більшістю критеріїв, за якими здійснювався збір даних.
Нагадаємо, що понад 70% українців отримують інформацію про корупцію з соціальних мереж, близько половини з якої має ознаки дезінформації.
Приєднуйтесь до наших каналів у Telegram, Instagram та YouTube.