Інтерфакс-Україна

Угорщина координувала свої дії з РФ, щоб гальмувати переговори про вступ до ЄС – ЗМІ

Будапешт використовував питання прав угорської меншини для затримки переговорів про вступ України до Європейського Союзу, при цьому координуючи свої дії з Москвою, стверджує розслідування VSquare.org.

Угорщина систематично використовувала питання прав угорської меншини в Україні, щоб гальмувати переговори про вступ цієї країни до Європейського Союзу. Про це повідомляє мережа розслідувальної журналістики VSquare.org, посилаючись на записи телефонних розмов міністрів закордонних справ Росії Сергія Лаврова та Угорщини Петера Сійярто, які датуються періодом з 2023 по 2025 роки.

Згідно з даними розслідування, під час численних телефонних розмов Сіярто надавав Лаврову важливу інформацію про те, як, на його думку, західна коаліція готується посилити тиск на Росію, щоб змусити її зупинити агресивні дії. Угорщина, за словами журналістів, намагалася позиціонувати себе як п’ята колона в Брюсселі, прагнучи отримати від Лаврова поради або дозволи на дії, які були б невигідними для ЄС та України, але вигідними для Москви. Один з офіцерів розвідки зазначив, що їхні стосунки більше нагадували співпрацю шпигуна та агента, а не рівноправних міністрів закордонних справ.

Розслідування також згадує про розмови Лаврова і Сіярто, які відбулися під час засідання Європейської Ради в Брюсселі 14 грудня 2023 року, коли розпочиналися переговори про вступ України та Молдови до ЄС. Додатково, обговорювалися питання під час візиту прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до України 2 липня 2024 року, перед самітом НАТО у Вашингтоні, а також 22 червня 2025 року після Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Зокрема, у розшифровці розмови Лаврова і Сіярто йдеться про компроміс, досягнутий з ЄС щодо початку переговорів про вступ України, в якому ключову роль відіграють права національних меншин. Головною темою, що хвилювала обидва міністри, були права меншин в Україні, які тривалий час використовувалися Кремлем як виправдання для військових дій не лише проти України, але й в інших країнах, де проживають етнічні росіяни або російськомовні.

За кілька тижнів до телефонної розмови 2 липня 2024 року, дипломатична напруженість між Угорщиною та ЄС досягла свого піку. Будапешт знову заблокував фінансування для України, поки ЄС намагався знайти механізми обходу цього вето. На кону стояв список з 11 пунктів, які Угорщина представила щодо прав угорської меншини в Закарпатті. Як зазначається в статті, поки Орбан і Сіярто офіційно боролися за права етнічних угорців, Міністерство закордонних справ Угорщини таємно співпрацювало з Лавровим, просуваючи питання прав російської меншини в Україні.

Крім того, Сіярто обговорював з Лавровим пропозицію Європейської комісії 2025 року про поступове відмовлення від імпорту російських енергоносіїв до ЄС, називаючи цю ініціативу "ідіотською". З точки зору Орбана, ця пропозиція становила загрозу не лише для загальних відносин Угорщини з Росією, а й для підтримки поставок сировини та фінансових інструментів, які дозволяли продовжувати закупівлю газу з РФ. Наприкінці червня 2025 року Сіярто оголосив, що Росія продовжила дію указу, який дозволяє Угорщині оплачувати газ через угорський OTP Bank.

Сійярто також згадував про координацію з міністром закордонних справ Словаччини Юраєм Бланаром та їхню спільну боротьбу в Раді ЄС. У червні 2025 року Угорщина та Словаччина заблокували 18-й пакет санкцій ЄС, стверджуючи, що паралельні плани ЄС щодо припинення постачання російської енергії загрожують їхній енергетичній безпеці. Розмова між Сіярто і Лавровим виявляє не лише дружні контакти з Москвою, але й скоординовану лінію між Будапештом і Братиславою, яка впливала на рішення в усьому ЄС. Оскільки санкції ЄС вимагають одностайності, навіть одна країна може заблокувати їх, тому Угорщина та Словаччина скористалися своїм становищем, пов'язавши питання санкцій з енергетичною безпекою.