У Києві обговорили нову систему гарантування якості оборонної продукції за стандартами НАТО

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. Як зауважив заступник директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони Віктор Бивалькевич, подальшому розвитку системи сприятиме перехід від контролю якості безпосередньо озброєння, військової техніки, матеріальних засобів до державного гарантування. «Слід орієнтувати виробника на необхідність дотримання стандартів якості, звертати більше уваги на процеси контролю якості, дотримання вимог законодавства. Звертати увагу на досвід країн-партнерів», - зазначив він. Своєю чергою, голова Наглядової ради Агенції оборонних закупівель Станіслав Гайдер додав, що АОЗ має стати субʼєктом процесу контролю якості. «Це одна із стратегічних цілей Наглядової ради АОЗ на 2026 рік», - наголосив він. Гайдер також підкреслив, що забезпечення якості продукції не обмежується етапом приймання продукції, а має формуватись ще під час підготовки пропозицій та укладання контрактів. Натомість представниця Громадської антикорупційної ради при Міноборони Анастасія Шуба сказала, що ГАР просуває ідею впровадження системи державного гарантування якості з 2023 року. «Розгортання системи державного гарантування якості стало хорошим сигналом для міжнародних партнерів, що Україна повноцінно готується до того, щоб стати повноправним членом НАТО», - запевнила вона. За її словами, щоб далі розбудовувати повноцінну систему, необхідна підтримка уряду, парламенту, Міноборони та громадськості. «ГАР МОУ готова і надалі підтримувати Головне управління державного гарантування якості, зокрема під час виїзних перевірок та у кадрових питаннях. Також незабаром ГАР МОУ та ГУ ДГЯ мають підписати Декларацію про співпрацю», - поінформувала Шуба. Водночас начальник Головного управління державного гарантування якості (ГУ ДГЯ) Євген Красников розповів, як працює оновлена система державного гарантування якості. «Відповідно до закону про оборонні закупівлі, саме виробник несе відповідальність за якість. Ще до укладення контракту він має гарантувати, що продукція буде якісною і відповідатиме технічним умовам, державним стандартам і вимогам контракту. Наша ж функція - допомогти це реалізувати і звернути увагу на ризикові моменти, де можуть виникати збої у виробництві», - пояснив він. Красников уточнив, що процес відбувається у два етапи: Виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Олена Трегуб окремо поділилася міжнародними практиками контролю якості та назвала інституційну незалежність ключовою умовою ефективного контролю якості в оборонних закупівлях. Вона навела приклад, що в США окреме агентство контролює виконання контрактів і перевіряє якість продукції безпосередньо на виробництві, а в країнах ЄС і НАТО якість забезпечується через стандартизовану систему контролю, у якій незалежні інспектори перевіряють не лише кінцевий продукт, а весь життєвий цикл виробів. «В оборонній сфері неякісний продукт - це не просто неефективність, це ризик для життя військових. І саме тому державне гарантування якості - не бюрократія і не технічна функція. Це, фактично, елемент національної безпеки. Тож багато країн по-різному вибудовують цю систему і дуже серйозно до цього ставляться», - прокоментувала Трегуб. Як повідомлялося, нова система державного гарантування якості запрацювала з 1 січня 2026 року. Побудована за стандартами НАТО , вона має на меті відійти від радянської моделі тотального контролю, притаманного військовим представництвам. Натомість на виробника покласти відповідальність за якість, а на державу - функцію інспектування. Як повідомляв Укрінформ, Міноборони оновило систему контролю якості оборонної продукції. Приєднуйтесь до наших каналів Telegram , Instagram та YouTube .