Трамп ініціював план захоплення 1000 фунтів високозбагаченого урану в Ірані

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп звернувся до військових із проханням підготувати детальний план операції, метою якої є захоплення близько 1000 фунтів високозбагаченого урану в Ірані. Про це повідомляє видання The Washington Post, яке отримало інформацію з надійних джерел у військових колах.

Згідно з даними, які опублікувало видання, протягом останнього тижня військові представили Трампу варіант, що передбачає введення наземних сил, доставку техніки для розкопок, а також створення злітної смуги для вантажних літаків, які б змогли вивезти радіоактивний матеріал з території Ірану. Цей запит президента свідчить про його серйозний намір щодо проведення надзвичайно чутливої та ризикованої спецоперації, яка може суттєво змінити ситуацію в регіоні.

Адміністрація США продовжує вважати одним із своїх головних завдань не допустити, щоб Іран зміг створити ядерну зброю. Однак експерти підкреслюють, що реалізація такого плану є винятково складним завданням, аналогів якому під час війни ще не було. За оцінками колишніх посадовців, для успішного виконання місії знадобиться перекидання сотень або навіть тисяч військових, а також важкої інженерної техніки для вилучення радіоактивного матеріалу. Ця операція може тривати тижнями і проходити під вогнем на глибині іранської території.

Раніше американські чиновники передали Ірану 15-пунктову пропозицію щодо завершення війни, в якій, зокрема, вимагали передання Тегераном запасів високозбагаченого урану. Трамп називав цей матеріал "ядерним пилом". Однак Іран відхилив цю пропозицію, хоча до початку війни під час переговорів допускав можливість розбавлення збагаченого матеріалу до нижчого рівня.

Колишній заступник помічника міністра оборони США Мік Малрой зазначив, що це могла б бути одна з найбільших і найскладніших спецоперацій в історії. Він підкреслив, що така місія становила б серйозну небезпеку для військових, які б брали в ній участь.

Інтерес Трампа до такого сценарію також підтверджується його закликом до американців переглянути ефір телеведучого Fox News Марка Левіна, який прямо заявив, що США мають використати спеціалізовані наземні сили для захоплення іранських запасів урану. Попри обіцянки Трампа завершити війни, конфлікт, який він розпочав, триває вже п’ятий тиждень, при цьому бойові дії велися переважно з повітря у координації з Ізраїлем. Масштабна наземна операція означала б зовсім інший рівень ризику для американських сил.

Речниця Білого дому Керолайн Левітт, коментуючи інформацію про план, заявила, що завдання Пентагону полягає в підготовці різних варіантів дій, щоб президент мав максимальний вибір. Водночас вона підкреслила, що це ще не означає, що глава держави вже ухвалив остаточне рішення.

На тлі опитувань, які показують, що більшість американців не підтримують війну, а особливо введення наземних військ, глава Пентагону Піт Гегсет у вівторок намагався продемонструвати Трампа як рішучого лідера, наголосивши, що Іран не повинен отримати ядерну бомбу, і цього не станеться.

У червні США вже завдали ударів по ядерних об'єктах Ірану. Проте, за даними МАГАТЕ, країна все ще має близько 970 фунтів урану, збагаченого до 60%, що є рівнем, близьким до збройового. Більша частина цього запасу зберігається за межами Ісфахана, у тунелях на глибині понад 300 футів, а решта — на об'єкті в Натанзі та, ймовірно, в інших місцях.

Супутникові знімки, опубліковані французькою газетою Le Monde і проаналізовані Institute for Science and International Security, показали велику платформу з 18 синіми бочками, що рухалася до південного входу на об'єкт в Ісфахані. Хоча остаточно визначити їхній вміст було неможливо, аналітики дійшли висновку, що, найімовірніше, там були циліндри з високозбагаченим ураном, які переміщували для зберігання в тунельному комплексі напередодні ізраїльських і американських ударів.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі в середині березня говорив журналістам у Вашингтоні, що доступ до зони зберігання в Ісфахані досі заблокований завалами після американського бомбардування. За його словами, відтоді не було видно значного руху, який би свідчив про спроби дістатися до об'єкта.

Матеріал зберігається у вигляді газу гексафториду урану в герметичних циліндрах, схожих на балони для дайвінгу. Перед використанням у ядерній зброї його ще потрібно дозбагачувати до понад 90% і переробляти в метал. За словами джерел, щоб дістатися до схованки в Ісфахані, довелося б доставити екскаватори, пробити бетон і свинцевий захист, дістатися дна сховища, дістати контейнери з ядерним матеріалом і потім вивезти їх літаками. За різними оцінками, це може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.

Колишній генерал Джозеф Вотел зазначив, що найкраще було б здійснювати таку операцію вже після припинення вогню і за участі інспекторів МАГАТЕ. Але, за його словами, якщо доведеться прориватися силою, це також може бути технічно можливим.

Водночас він попередив, що така операція матиме надзвичайно високий рівень складності та, ймовірно, призведе до втрат. За його словами, однак, саме для подібних сценаріїв і тренуються сили спеціальних операцій США.

Колишні спецпризначенці та посадовці також звернули увагу на величезні логістичні труднощі. Спершу, ймовірно, довелося б завдати ударів по іранській обороні, щоб створити коридор для наземних військ. Потім сили мали б пролетіти сотні миль углиб Ірану, створити периметр безпеки навколо об'єктів і, можливо, навіть захопити територію десантом — наприклад, силами 82-ї повітряно-десантної дивізії або рейнджерів.

Після цього інженери, найімовірніше, мали б побудувати польову злітну смугу для доставки техніки і вантажів. Частину спорядження можна було б скидати з транспортних літаків або доставляти гелікоптерами, але це зробило б повільні транспортні літаки вразливими для вогню противника.

Для підтримки такої місії знадобилася б велика кількість допоміжного персоналу: механіки, водії, заправники, інженери. Крім того, довелося б постійно доставляти їжу та воду. Також на місці, за словами колишніх посадовців, імовірно, працювали б цивільні спеціалісти з ядерної безпеки з Міненерго США та інших відомств — для оцінки ризиків і контролю за вилученням урану.

У підсумку, вся операція, як зазначають джерела, більше нагадувала б створення невеликого військового містечка на території ворога, з усіма супутніми ризиками і труднощами, які можуть виникнути в умовах активного конфлікту.