Слабка ППО та атаки дронів зменшують доходи Кремля від нафти - FT

Згідно з повідомленням Financial Times, яке передає Укрінформ, недосконала система протиповітряної оборони Росії, а також численні атаки безпілотників, призвели до значного зниження доходів Кремля від експорту нафти. За словами Бориса Додонова, керівника відділу досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки, п'ять атак на ключові порти Приморськ та Усть-Луга, які відбулися з початку минулого тижня, коштували російським експортерам енергоносіїв приблизно 970 мільйонів доларів доходів за тиждень до 29 березня.

Варто зазначити, що на Приморськ та Усть-Лугу припадає понад 40% морських потужностей Росії з експорту нафти. За словами західного представника служб безпеки, лише внаслідок атак на Приморськ було знищено нафти на суму 200 мільйонів доларів. Усть-Луга, в свою чергу, забезпечує близько 8% світового обсягу нафти. За даними компанії Argus, після атак у останній тиждень березня експорт нафти з цього порту скоротився приблизно на 70%.

Володимир Нікітін, аналітик Seala AI, що спеціалізується на нафтовій галузі, зазначив, що завантаження терміналу в Приморську може відновитися протягом кількох днів, хоча й не повністю. Він підкреслив, що відновлення спалених резервуарів без шкоди для експорту може зайняти місяці. Ремонт переробних ліній на терміналі Усть-Луга, за його словами, може тривати понад місяць.

Місцева влада вказує на те, що «немає прогнозів щодо зниження інтенсивності» «безпрецедентних атак ворожих БПЛА». Речник Кремля Дмитро Пєсков у вівторок заявив, що Росія докладає «інтенсивних» зусиль для захисту своєї енергетичної інфраструктури, але визнав неможливість «забезпечити 100-відсоткову безпеку» російських нафтових об'єктів.

Атаки дронів не обмежуються лише енергетичною галуззю Росії, але й торкаються заводів, що виробляють добрива, які також виготовляють хімічні речовини, що можуть використовуватися на передовій. Росія, в свою чергу, розробила багаторівневу систему оборони, яка включає радіоелектронне глушіння, фізичні бар'єри, а також залучила підрозділи резервістів для охорони нафтових об'єктів. Проте цього недостатньо, щоб протистояти прогресу України в технології безпілотників, зазначає видання.

Варто зазначити, що російські підприємства змушені самостійно фінансувати заходи захисту від дронів, оскільки їх не фінансує російська держава, що викликає невдоволення серед бізнесменів. За даними російських ЗМІ, до весни 2025 року до 80% цивільних підприємств також будуть змушені інвестувати в засоби захисту від дронів.

Державний гігант «Роснефть», найбільший експортер нафти в Росії, має власні системи радіоелектронної боротьби, призначені для ураження дистанційно керованих дронів, які літають на висоті не менше 35 метрів. Однак ці системи не забезпечують достатнього захисту від новітніх моделей українських дронів.

У листопаді минулого року Володимир Путін підписав закон, який дозволяє залучати резервістів для захисту «критично важливих» об'єктів від дронів. Головне завдання резервістів полягає в тому, щоб діяти у складі так званих мобільних вогневих груп, оснащених кулеметом, встановленим на задній частині військового УАЗу, як зазначив голова комітету з оборони Державної думи Андрій Картаполов.

Однак один високопоставлений російський бізнесмен залишився скептично налаштованим щодо ефективності резервістів, зазначивши: «Яка користь від резервістів з рогатками? Нам довелося встановити вежі на всіх наших заводах і натягнути між ними сітку», — сказав він Financial Times, додавши, що на ці заходи було витрачено щонайменше 1,5 мільярда рублів (19,1 мільйона доларів).

Як повідомляв Укрінформ, у березні доходи Росії від податків на нафту скоротилися майже наполовину порівняно з минулим роком.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.