Роман Костенко: Міноборони не пропонує глобальної реформи мобілізації, а намагається покращити ставлення до неї в суспільстві
Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі Radio NV висловив думку, що Міністерство оборони України не пропонує суттєвих змін у системі мобілізації, а скоріше намагається поліпшити її сприйняття в суспільстві.
Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі Radio NV поділився своїми думками щодо поточних ініціатив Міністерства оборони України в сфері мобілізації. Він зазначив, що, на його думку, відомство не пропонує глобальної реформи, а намагається лише покращити ставлення до мобілізаційних процесів у суспільстві.
«Лежить у мене на столі [документ] — це те, що зараз напрацьовується, і те, що пропонують. Я бачу, що деякі заяви були зроблені, що найближчим часом вирішиться питання, будуть намагатися вирішити ці питання. Але подивимося. Дуже складні питання для того, щоб так взяти і вирішити. Перекласти на когось іншого [цей шмат роботи] — це легко зробити, але чи цим ми вирішимо питання? Я в цьому сумніваюсь», — підкреслив Костенко.
Він також нагадав, що президент Володимир Зеленський поставив міністру оборони Михайлу Федорову завдання щодо покращення роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК), зазначивши, що це не є реформуванням, оскільки «реформа — це слова більш глибші, які по-іншому робляться».
Костенко висловив свою думку, що те, що пропонується на даний момент, є лише рішеннями змін, які покликані поліпшити сприйняття процесів мобілізації. «Сказати, що там якісь є глобальні реформи, — ні. Там є деякі питання: давайте на поліцію перекладемо функції ТЦК та СП», — додав він.
Народний депутат також зазначив, що не підтримує або не заперечує ці зміни, але розповів, що з деякими з них не згоден Генеральний штаб, який намагається вирішити ці питання спільно з Міністерством оборони.
Костенко підкреслив, що його основним завданням, як секретаря комітету, є стежити за тим, щоб спроби зняти напругу в суспільстві не призвели до втрати того, що вже є. «Я підтримую намагання щось зробити, щось покращити, але головне, щоб на виході це були питання, які дійсно щось покращують. Які не знімають [відповідальності], не перекладають з хворої голови на здорову, а, дійсно, покращують [ситуацію з мобілізацією]», — резюмував він.
8 квітня заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що протягом 10 місяців ситуація з мобілізацією в Україні значно покращилася, і є «позитивна динаміка». Він також додав, що наразі не планується зниження вікового порогу для мобілізації нижче 25 років і зміна правил виїзду для чоловіків віком 18−23 років.
7 квітня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що комплексна реформа мобілізації в Україні вже на фінальному етапі підготовки. Зокрема, планується врегулювання питання щодо людей, які перебувають в розшуку ТЦК та СП. «Там питання, наприклад, два мільйони людей у розшуку [ТЦК]. Там у нього з розшуку вони всі знімаються, але певна є процедура, що робити надалі», — розповів Арахамія.
Він також вказав, що у концепції «є і популістичні речі», і «більш жорсткі». Народний депутат повідомив, що реформа також сприятиме зменшенню насильницьких дій проти військовослужбовців ТЦК та СП.
У січні міністр оборони Михайло Федоров заявив, що орієнтовно два мільйони військовозобов'язаних українців перебувають у розшуку, а ще приблизно 200 тисяч військових — у СЗЧ. 23 лютого міністр повідомив, що Міноборони працює над комплексною реформою мобілізації в Україні. 25 березня Федоров заявив, що обговорив проблемні питання та зміни для військовослужбовців зі штурмовиками і піхотинцями 13 підрозділів Сил оборони, які виконують складні завдання на фронті.