Роль євро поступово підвищується, але курсоутворюючою валютою поки залишається долар – заступник голови НБУ

Фото: НБУ Конструктивна невизначеність або неоднозначність ("constructive ambiguity"), яку зберігає Національний банк України на валютному ринку, приблизно однакова для долара та євро, сказав в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. "Впродовж останніх років, відколи почалися тарифні війни, курс у парі євро/долар зазнає доволі суттєвих змін. Наш валютний ринок ці зміни також підхоплює… Коли відбуваються такі глобальні курсові зміни, ми часто рухаємося в одному напрямі з іншими валютами, враховуючи цей унікальний статус долара як "безпечної гавані", – пояснив він періоди меншої волатильності курсу гривні до євро ніж курсу гривні до долара. За його словами, якщо євро глобально дешевшає до долара, то активізуються деякі імпортери, яким вигідно купити євро зараз, щоб оплатити контракти. Натомість експортери, які мають євро, не поспішають його продавати, оскільки сподіваються, що курс зміниться. "Однак курсоутворюючою валютою в нас поки що залишається долар. На основі торгів на ринку розраховується курс гривні до долара, і до нього ми згладжуємо коливання. Потім через крос-курси встановлюється курс гривні до інших валют", – наголосив Лепушинський. Він зазначив, що роль євро поступово підвищується, але поки домінує долар. "По імпорту майже паритет, а ось по експорту – ні, бо ми торгуємо сировинними товарами, і за ними основні розрахунки йдуть у доларах. Однак ситуація поступово змінюється, і в перспективі євро стане основною курсоутворюючою валютою, що збігається з нашими євроінтеграційними прагненнями. Але на це потрібен час", – підсумував заступник голови НБУ. Лепушинський наголосив, що Нацбанк крок за кроком збільшує гнучкість курсу, щоб він більше реагував на те, що відбувається на ринку, але такий поступовий підхід пов’язаний із необхідністю зберігати стійкість валютного ринку, щоб очікування залишалися керованими. "Нам потрібні двосторонні курсові коливання", – зазначив представник НБУ. Він зауважив, що якщо курс рухається лише в один бік, то елемент неоднозначності зникає та, як наслідок, з’являється надлишковий попит на валюту, бо працює логіка: купуй сьогодні, щоб не купляти дорожче завтра. "Цей елемент необхідно прибирати, щоб на ринку була неоднозначність стосовно того, куди піде курс. Бо, коли курс рухається в обидва боки, можна купити і програти", – пояснив важливість конструктивної невизначеності Лепушинський. За його словами, збільшення гнучкості курсу – це важливий бенчмарк, який свідчить про те, що ринок розвивається. "У нас усе більше ринок визначає, яким буде курс. Навіть для мене спрогнозувати, яким буде курс наступного дня, тижня чи місяця, – нереальна вправа, оскільки вплив ринку суттєвий. У нас курсова траєкторія не є визначеною наперед. У професійних учасників ринку немає однозначного розуміння, куди буде рухатися курс", – наголосив заступник голови НБУ. Він зазначив, що частка операцій на валютному ринку без участі НБУ минулого року зросла на 6 в. п. – до 53%, тоді як до переходу до керованої гнучкості курсу цей показник був нижче 30%. "Що характерно, коли підвищується гнучкість, з’являється більше заголовків, що Національний банк встановив курс там-то або зробив з курсом те-то. Але насправді ми навпаки менше втручалися в те, що диктував ринок", – зауважив Лепушинський. Він визнав, що публікація Нацбанком результатів інтервенцій на щотижневій основі ускладнює аналіз для зовнішніх експертів, бо в межах тижня, навіть у межах одного дня ситуація, а отже, і напрям руху курсу може суттєво змінюватися, але регулятор це робить свідомо, в тому числі для створення конструктивної неоднозначності.