Парадокс українського ринку праці: дефіцит кадрів та зниження інклюзивності

У 2026 році український бізнес опинився в ситуації, яка викликає безліч запитань. Ринок праці виявився виснаженим, а компанії страждають від дефіциту фахівців. Конкуренція за кадри загострюється, що змушує роботодавців витрачати все більше ресурсів на рекрутинг. Проте, парадоксально, значна частина роботодавців згортає або відкладає системну роботу з інклюзивністю та реінтеграцією ветеранів, які могли б закрити частину вакансій.

Згідно з даними щорічного дослідження "Барометр ринку праці", проведеного компанією GRC.ua, 34,9% компаній взагалі не займаються питаннями інклюзивності та безбар'єрності. Ця цифра зросла на 8 відсоткових пунктів у порівнянні з минулим роком, коли 27% роботодавців не інтегрували інклюзивність у свої стратегії. Така динаміка виглядає особливо контрастно на фоні публічних дискусій про необхідність розширення доступу до працевлаштування людей з інвалідністю, ветеранів та інших вразливих груп, які все частіше називають "резервом" для ринку праці.

Проте реальність виявляється складнішою. Кількість компаній, які системно працюють із реінтеграцією військових у професійне життя, за рік зменшилася з 43% до 30%. Частка роботодавців, що працевлаштовують людей з інвалідністю, становить 48% і також скоротилася на 2 відсоткові пункти. Лише кожна третя компанія реалізує можливості працевлаштування для внутрішньо переміщених осіб, а підтримку працівникам з окупованих територій надають лише 14% роботодавців.

Статистика щодо облаштування інклюзивних робочих місць є ще більш тривожною. Більше половини опитаних роботодавців (54%) не мають можливостей для створення повноцінних робочих місць для людей з інвалідністю, ветеранів та інших вразливих груп. Третина компаній лише планує організацію інклюзивних робочих місць, а лише 17% організацій наразі повноцінно облаштували такі робочі місця.

На перший погляд, ситуація може виглядати як втома бізнесу від соціальної відповідальності. Проте глибший аналіз показує, що для багатьох компаній інклюзивність залишається не стратегічною функцією, а ситуативною реакцією. В умовах економічної турбулентності, зростання витрат і нестабільності енергопостачання, бізнес часто повертається до короткострокових пріоритетів: виживання, ліквідність, операційна ефективність.

Підтримка ветеранів і створення безбар'єрного середовища вимагають інвестицій у навчання менеджерів, адаптацію робочих місць та зміну корпоративної культури. Це триваліша робота, ніж просто закриття вакансії. Сам факт працевлаштування не гарантує успішної реінтеграції. Повноцінна адаптація ветеранів потребує внутрішньої політики, програм підтримки та роботи з командами. Сьогодні лише 18,6% роботодавців мають такі програми, а ще 30% декларують намір запровадити їх у майбутньому. Решта або не планують, або не визначилися.

У міжнародних HR-практиках інклюзивність дедалі частіше розглядається не як елемент соціальної відповідальності, а як фактор конкурентоспроможності. Дослідження глобальних консалтингових компаній показують кореляцію між різноманітністю команд і фінансовими результатами. В Україні тема інклюзивності лише для частини компаній є довгостроковою інвестицією в людський капітал, тоді як інші сприймають це як додаткове навантаження в час, коли ресурсів і так бракує.

Проте саме кадровий дефіцит може стати каталізатором перегляду цієї логіки. Демографічні втрати, мобілізація та міграція формують нову реальність, у якій конкуренція за працівника лише посилюватиметься. В цих умовах ігнорування значних груп потенційних фахівців виглядає стратегічним ризиком.

Парадокс українського ринку праці полягає в тому, що бізнес говорить про дефіцит кадрів і одночасно звужує власну воронку залучення талантів. Рішення, безперечно, лежить не в точкових ініціативах, а в інтеграції інклюзивності в корпоративні стратегії так само системно, як фінанси чи операції. У короткостроковій перспективі це витрати, але в довгостроковій — це інвестиція в стійкість.

Дані були отримані в результаті дослідження, проведеного експертами компанії GRC.ua. В опитуванні взяли участь 7880 респондентів, і дослідження охопило всі сектори економіки та професійні сфери по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій та півострова Крим. GRC.ua — український кадровий портал, створений професіоналами з підбору та управління персоналом, який поєднує онлайн-можливості порталу з пошуку роботи та офлайн-агенцію з підбору персоналу. Портал входить до найбільшого міжнародного альянсу Kestria.

На GRC.ua розміщують резюме та знаходять роботу професіонали та перспективні спеціалісти всіх рівнів. Раніше повідомлялося про те, чи суттєвою є різниця між показниками середньої зарплати за даними Держстату та податкової звітності компаній. У січні 2026 року в Україні стрімко зросла кількість боргів із зарплати.