Укрінформ

Пам’яті прикордонника Андрія Корнійчука

Андрій Корнійчук, прикордонник з Рівненщини, залишив по собі яскравий слід у серцях тих, хто його знав, і загинув, захищаючи країну.

Андрій Корнійчук, який походив з Рівненщини, залишив глибокий слід у серцях своїх колег, учнів та всіх, хто мав можливість з ним спілкуватися. Він навчався у школі №8 у місті Дубно, а згодом продовжив свою освіту у Волинській духовній семінарії та Львівській богословській академії. Після цього Андрій здобув диплом у Рівненському інституті слов'янознавства, де почав викладати англійську мову, зокрема в Дубенському коледжі культури та мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету.

Його колега Андрій Муха згадує про Андрія Корнійчука з теплом: "Він працював у нас років десять тому. Ми разом, напевно, працювали теж років з десять, і на одному поверсі сиділи. Ніколи нікому слова поганого не сказав. Такий добряк, прекрасна людина була". Ці слова підкреслюють, якою позитивною та доброзичливою особистістю був Андрій.

Окрім викладання, Андрій активно волонтерив у таборах «YMCA» (Асоціація молодих християн) і викладав у Вербському ліцеї. Директорка ліцею Марія Гуменюк поділилася спогадами про нього: "Він працював в нас один рік. Я пригадую, як рік тому він зі своїми учнями готував колядки. Ніхто тоді не міг подумати, що через рік ми прийдемо його проводжати. Він завжди був веселим, усміхненим, розумним, дотепним, мав гарне почуття гумору. Любив з хлопцями поговорити про машини. Мав завжди якісь цікаві фрази".

Учні також згадують Андрія як доброго та чуйного вчителя. Одинадцятикласниця Соломія відзначила: "Андрій Ярославович був дуже хорошим учителем. Він завжди давав якісь поради, підтримував. Часто розказував про своє життя. Він обожнював викладати, вчити дітей". Інша учениця Оксана додала, що вони завжди могли покластися на свого вчителя: "Запам’ятався Андрій Ярославович тим, що завжди був на одній хвилі з нами. Постійно розказував про те, як він любить машини, якісь приколи з життя. Запам’яталося, як на мій день народження у нього на уроці торт їли".

Андрій Корнійчук також навчався у Львівській богословській академії, яка нині відома як Український католицький університет. Там його згадують як дуже усміхнену та радісну людину. Андрій Курочка, керівник відділу розвитку УКУ та однокурсник Андрія, ділиться своїми спогадами: "Постійна усмішка на обличчі, дитяча простота та вміння дивуватися і радіти кожному дню життя – мій основний емоційний спогад зі спільного навчання з Андрієм 25 років тому. Добродушність, яка робила комфортним його перебування поруч, та довіра до світу, який не завжди був прихильним до нього та його родини. І на фото часу його навчання в стінах ЛБА, і на останніх світлинах з фронту він звично усміхається. Тепер же – навічно".

У липні 2025 року Андрій Корнійчук долучився до прикордонних військ, проявивши свою відданість та патріотизм. На жаль, 2 грудня він загинув поблизу Вовчанська на Харківщині, захищаючи свою країну. Прощання з Андрієм Корнійчуком відбулося 9 грудня на майдані Незалежності у Дубні, де рідні, друзі та колеги вшанували його пам'ять.

Андрій залишив по собі дружину, дітей та маму, які будуть завжди пам'ятати його доброту та відданість. Його життя та внесок у навчання молоді назавжди залишаться в пам'яті тих, хто його знав.

Фото: Дубенська районна державна адміністрація, Суспільне. Рівне

За матеріалами: Суспільне, Український Католицький Університет

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.