НВ (Новое Время)

Орбан намагається стати мишею Путіна-лева, а США підтримують його на виборах

07 квітня 2026 року Угорщина стала центром міжнародних подій, коли прем'єр Віктор Орбан висловив готовність підтримати Путіна, а віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув з візитом для підтримки угорського лідера.

07 квітня 2026 року Угорщина опинилася в центрі міжнародної уваги, коли прем'єр-міністр країни Віктор Орбан під час телефонної бесіди з російським президентом Володимиром Путіним висловив готовність докласти «максимум зусиль», щоб допомогти йому. Цю інформацію підтверджує стенограма розмови, з якою ознайомилося агентство Bloomberg. Зокрема, Орбан пообіцяв організувати саміт у Будапешті для «врегулювання» війни проти України, заявивши: «Вчора наша дружба досягла такого високого рівня, що я готовий допомогти будь-яким чином. У будь-якому питанні, де я можу бути корисним, я до ваших послуг». Прем'єр Угорщини також згадав байку Езопа про мишу, яка звільняє лева, що викликало сміх у Путіна.

Протягом більшої частини розмови Орбан і Путін обмінювалися компліментами та хвалили Дональда Трампа, з яким обоє спілкувалися напередодні щодо можливого саміту в Будапешті, який, зрештою, не відбувся. Путін висловив захоплення «незалежною та гнучкою» позицією Угорщини щодо його війни проти України, що свідчить про близькість відносин між двома країнами.

У той же час, віцепрезидент США Джей Ді Венс прибув до Угорщини з дводенним візитом, щоб підтримати Орбана на виборах. Під час спільної прес-конференції з угорським прем'єром Венс заявив, що Трамп і Орбан зробили найбільше для припинення війни в Україні. Однак його слова викликали певну тривогу, оскільки він також зазначив, що «в українських спецслужбах є елементи, які намагаються вплинути на результати американських та угорських виборів». Це зауваження викликало обговорення про можливе втручання України у президентські вибори в США в 2024 році.

Поки Орбан намагається підтримувати дружні відносини з Москвою, ситуація в Україні залишається напруженою. Російські війська продовжують атакувати цивільні об'єкти, зокрема, 7 квітня вони здійснили напад на центр Прилук у Чернігівській області, внаслідок чого загорілася будівля міськради. Також в Нікополі російські FPV-дрони влучили в міський автобус, що призвело до загибелі трьох людей та поранення ще 12. Начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа підтвердив, що внаслідок атак загинула дитина, а ще п’ятеро цивільних отримали поранення.

Крім того, російські дрони атакували інші населені пункти, зокрема, Харків та 12 населених пунктів області, в результаті чого постраждали шість людей. У Херсоні, згідно з інформацією від очільника місцевої військової адміністрації Ярослава Шанька, внаслідок артилерійського обстрілу загинули четверо людей. Ці події свідчать про те, що війна продовжує забирати життя мирних жителів.

На тлі цих подій, начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначив, що Росія використовує території Молдови, невизнаного Придністров'я, Румунії та Білорусі для прольоту своїх ударних дронів до України. «Це вже факт залишається фактом. Неодноразово ми повідомляли про те, що російські дрони навіть не через територію України прямують, обходячи потенційні зони ураження своїх дронів», — додав Ігнат, підкреслюючи небезпеку, яка загрожує Україні з боку сусідніх країн.

Також у ніч проти 7 квітня дрони атакували порт Усть-Луга в Ленінградській області РФ, що стало відповіддю на часткове поновлення роботи порту. Генштаб ЗСУ підтвердив інформацію про атаку, що свідчить про активізацію українських дій щодо російської нафтової інфраструктури. Водночас, експорт сирої нафти з російського термінала Шесхарис у чорноморському Новоросійську було призупинено після масштабної атаки дронів, що свідчить про серйозні наслідки для російської економіки.

Крім того, російський фрегат Адмірал Макаров у порту Новоросійськ зазнав щонайменше двох атак, що підтверджується супутниковими знімками. Перший удар припав на район причалу, поряд з вертикальними пусковими установками УКСК 3С14, а другий — на якорну частину носа корабля. Хоча аналітики вважають, що пошкодження не є критичними, це свідчить про те, що українські сили продовжують завдавати ударів по російських військових об'єктах.

Увечері 6 квітня дрони атакували завод Міндобрива у Воронезькій області, який є одним з найбільших хімічних підприємств у регіоні. Потужності заводу дозволяють виробляти понад 550 тис. т аміачної селітри на рік, що може використовуватися у виробництві вибухових речовин. Це ще один приклад того, як українські сили намагаються знищити військову інфраструктуру Росії.

На завершення, ситуація в Україні залишається надзвичайно напруженою, і міжнародні відносини продовжують змінюватися на фоні війни. Орбан намагається підтримувати тісні зв'язки з Москвою, в той час як США, через своїх представників, підкреслюють важливість підтримки України та вказують на можливі загрози з боку українських спецслужб. Ці події свідчать про те, що конфлікт продовжує впливати на політичні процеси не лише в Україні, але й у всьому світі.