Ольга Решетилова закликає до реформування Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки
Військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв'ю Radio NV висловила необхідність реформування роботи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, підкреслюючи їхні функції та навантаження.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова (Кобилинська) в недавньому інтерв'ю для Radio NV поділилася своїми думками щодо необхідності реформування Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Вона зазначила, що держава, яка поклала на плечі військовослужбовців всі свої зобов'язання, не може їх належно захистити. Тому Офіс військового омбудсмена ініціює зміни в роботі ТЦК та СП, і, за словами Решетилової, Міністерство оборони вже працює над цим питанням.
«Я вже писала, говорила про це, дуже прикро, що держава, яка переклала на плечі військовослужбовців усі свої зобов’язання, не може їх захистити. Тому ми в Офісі військового омбудсмена ініціюємо зміни до роботи ТЦК СП. Знаю, що над цим зараз працює Міноборони. Наступного тижня матимемо серію зустрічей, зокрема з Міноборони, аби пришвидшити і допомогти Міністерству пришвидшити реформу мобілізації загалом», — заявила Решетилова в ефірі Radio NV.
Омбудсменка підкреслила, що військовослужбовці ТЦК та СП не повинні займатися примусовою мобілізацією, оскільки це не передбачено законодавством, а також вказала на те, що в них зовсім інші навички та вміння. За її словами, їхні функції полягають у формуванні мобілізаційного плану, веденні обліку військовослужбовців та комунікації з військовими частинами.
«У них зовсім інші функції, вони полягають у формуванні мобілізаційного плану, постановці військовослужбовців на облік або веденні цього обліку і комунікації з військовими частинами», — зазначила Решетилова.
Вона також нагадала, що примусовими заходами повинні займатися правоохоронні органи, зокрема поліція. «Вони знають, як це робиться, вміють, спеціально навчені. І громадянське суспільство, наші міжнародні партнери тривалий час вчили Нацполіцію, як правильно вчиняти примусові дії. Тому поліцейські краще можуть себе убезпечити і краще вміють комунікувати з цивільним населенням», — зазначила вона.
Решетилова висловила сподівання, що найближчим часом ця реформа буде реалізована, підкресливши, що це не лише реформа, а й реалізація існуючого законодавства. Вона також розповіла, що її офіс ініціював створення робочої групи для розділення функцій ТЦК та СП.
«Ми дуже часто забуваємо про ще одну функцію цієї інституції, таку як соціальна підтримка, ця частинка СП. Уся увага прикута до мобілізаційних заходів, які проводить ТЦК, але ми забуваємо, що на них дуже багато інших функцій. Це і сповіщення про втрати, і супровід поранених, родин зниклих безвісти, загиблих військовослужбовців, організація поховання тощо. Це величезний комплекс роботи», — пояснила вона.
Військова омбудсменка також зазначила, що під час зустрічей з військовими ТЦК та СП з’ясувалося, що військовослужбовці, які займаються соціальним супроводом, часто задіюються до мобілізаційних заходів, незважаючи на існуючі керівні документи про заборону їх залучення до таких дій.
«У військовослужбовців ТЦК величезне навантаження. Дуже часто вони скаржаться, що без відпусток, без вихідних вони вже п’ятий рік працюють у дуже складному напрямку, наприклад, сповіщення родин про втрати. Це величезне навантаження, я говорила про те, що морально військовослужбовці ТЦК СП не витримують такого навантаження», — підкреслила Решетилова.
Вона також зазначила, що під час розмови із заступником голови Офісу президента Віктором Микитою обговорювалось, що частину функцій повинні взяти на себе обласні військові адміністрації та місцеве самоврядування, зокрема щодо супроводу родин та організації поховання.
«Таким чином ми би змогли певною мірою розвантажити ТЦК СП і розділити ці функції. Вони мають бути розділені як фізично, цими двома функціями мають займатися різні посадові особи, і вони мають бути розділені юридично. Це все не повинно бути покладено на один орган», — підсумувала військова омбудсменка.
Нагадаємо, що 3 квітня голова Офісу Президента України Кирило Буданов заявляв, що нинішній процес мобілізації є хаотичним, але до завершення війни кардинально вирішити ці проблеми не вдасться. Міністерство оборони України також спростувало інформацію про початок реформи мобілізації з 1 квітня, зазначивши, що план змін готується і буде презентований пізніше.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оцінив мобілізацію в Україні на шість-сім балів з десяти, підкресливши, що завдання полягає у створенні комфортних умов для громадян. В лютому видання The Times повідомляло, що Україні потрібно ще близько 250 тисяч військових для стабілізації фронту та досягнення перемоги. 23 лютого міністр оборони Михайло Федоров заявив, що триває робота над комплексною реформою мобілізації в Україні, зазначивши, що метою є вирішення накопичених роками проблем та збереження обороноздатності країни.