Найбільшою загрозою євроінтеграції України є агресія РФ та невизначеність перспектив мирних перемовин – експертне опитування

Експерти вважають найбільшою для України на шляху до ЄС тривалу російську агресію та невизначеність перспектив мирних перемовин, оцінюючи її в 4,3 бали за п'ятибальною шкалою від 1 до 5, де "1" означає, що негативного впливу немає , "5" – дуже сильний негативний вплив. Про це свідчать результати експертного опитування "Україна на шляху до ЄС: стан, проблеми, перспективи", проведеного Центром Разумкова і громадською радою при МЗС України за підтримки Фонду Ганса Зайделя з 16 по 25 березня та представленого на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу. Серед інших негативних зовнішніх факторів експерти відзначають непередбачуваність політики Вашингтону та зміну геополітичних пріоритетів США (4,2 бали). "Ключовими ризиками для зовнішнього політичного стану України є стратегічна невизначеність щодо мирних перспектив, наше ресурсне виснаження, наслідок довготривалої російської агресії та політична волатильність головного партнера нашого США. Водночас, експертна спільнота відзначає, що негативний вплив на Україні здійснюється не лише внаслідок цих воєнних дій, а й внаслідок кризи євроатлантичної єдності та певного паралічу міжнародних безпекових структур, починаючи з НАТО та закінчуючи з ОБСЄ. Результати експертного питання зазначають необхідність пошуку Україну інших, гнучкіших та автономнішних моделей зовнішньої політики", – зазначив кандидат політичних наук, керівник проєкту "Інформаційна оборона" Фонду "Відкрита політика", екс-міністр молоді і спорту України (2014-2019рр.) Ігор Жданов під час пресконференції. Негативним фактором фахівці також вважають конфліктність і брак довіри між США і Європою (4,0 бали). Респонденти також відзначають неспроможність глобальних і регіональних структур безпеки запобігти ескалації конфліктів на світовій арені, зокрема, зупинити російську агресію (3,9 бали). Фахівці також звертали увагу на європейський напрям: ідеться про ускладнення політичної, соціально-економічної ситуації в ЄС (3,8 бали) і посилення російського гібридного впливу на теренах Євросоюзу (3,7 бали) "Проблема консенсусу, проблема вето, вона обмежує діяльність міжнародних структур надзвичайно серйозно. Це одна із складових проблем, які сьогодні існують, і це дійсно так. Це стосується не тільки НАТО і не тільки Ради безпеки ООН, а це стосується і ЄС, в тому числі, і інших міжнародних структур, і ОБСЄ. Тобто, ті інструменти ухвалення рішення, які були розроблені в довоєнний, мірний період, сьогодні заважають міжнародним інституціям дуже активно працювати. І питання розширення сфери ухвалення рішень кваліфікованою більшістю, наприклад, в ЄС – це проблема, яка сама була і є на порядку денному Європейського Союзу, але, на жаль, вона залишається в перспективі", – зазначив під час пресконференції співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков. Оцінюючи допомогу Україні з боку різних міжнародних організацій, експерти насамперед відзначають ЄС- 4,0 бали за п'ятибальною шкалою. В свою чергу, допомогу НАТО Україні фахівці оцінюють у 3,4 бали. Також у 3,4 бали оцінюється експертами допомога Києву з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ). Більш стримано оцінюють респонденти допомогу Україні з боку інших міжнародних інституцій, зокрема Ради Європи (2,9 бали), Міжнародного комітету Червоного Хреста (2,3), МАГАТЕ (2,1), ООН (2,1) та ОБСЄ (1,8). Інституції, які працюють у правовій площині, оцінюються нижче за ті, що мають економічні або безпекові інструменти. "Європейський Союз визначається такою комплексною підтримкою України – це і фінансова допомога, санкційна політика, військова технічна допомога, і просування європейської інтеграції України, що теж є елементом посилення безпеки нашої держави. Фактично, відсутні негативні оцінки, відсутні, так би мовити, нульові оцінки впливу Європейського Союзу, тобто тут є консенсусна така підтримка важливості його впливу. Дещо менші цифри підтримки набули такі структури, як МВФ і НАТО. МВФ залишається і був, і залишається таким макрофінансовим стабілізатором України – це дійсно так. Про те, що до НАТО, тут, мені здається, є певна недооцінка", – зазначив керівник Всеукраїнської громадської ліги Україна-НАТО, голова Громадської ради при МЗС України Сергій Джердж на пресконференції. Одним із передумов цього він назвав закритість інформації. "Тому що ту допомогу, яку нам надає НАТО, і ті структури, які створені за допомогою НАТО – це і програма допомоги, по якій європейці закупають зброю для України, і свою європейську, і в Сполучених Штатах – ці програми активно діють, але ми багато деталей щодо цього не знаємо, тому що тема дуже чутлива, і це військові речі, які ми теж намагаємося, і ми, і наші партнери в НАТО, вберегти від того, щоб росіяни про це дуже детально знали. Проте все-таки НАТО – це безпековий партнер головний, і тут наша співпраця залишається. Єдине, що все-таки є такий певний розрив в оцінках важливості НАТО для України, і все-таки в довір'ї до НАТО, що вона допоможе захищати Україну, і захищати себе як інституцію, враховуючи оці міжнародні компоненти", – додав Джердж. Найчастіше серед країн, які найбільшою мірою допомагають Україні, експерти називають Велику Британію (94,1%), Німеччину (85,9%) та Литву (75,3%). Також більшість експертів називають Естонію (70,6%), Данію (63,5%), Францію (61,2%), Латвію (60,0%), Норвегію (60,0%), Польщу (58,8%), Швецію (56,5%), Нідерланди (51,8%). В рамках дослідження було опитано 85 експертів (викладачі вищих закладів освіти, представники державних та громадських науково-дослідницьких організацій, представники органів державної влади на загальнодержавному та місцевому рівні, незалежні експерти). Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=1ey525SGD14