Наша головна проблема в українсько-сербських відносинах – це взаємні міфи – посол України в Сербії Олександр Литвиненко

Фото: https://www.facebook.com/ambasadaukrajine Ексклюзивне інтерв’ю посла України в Сербії Олександра Литвиненка агентству "Інтерфакс-Україна". Литвиненко був призначений на цю посаду указом президента Володимира Зеленського 27 листопада 2025 року. До цього очолював Службу зовнішньої розвідки України (2021-2024), займав посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2024- 2025). Почнемо з резонансного: чи виходили на контакт з Вами представники сербської влади стосовно так званої підготовки диверсії на газогоні? (5 квітня сербські ЗМІ повідомили про те, що на території муніципалітету Каньїжа біля кордону з Угорщиною поряд із газопроводом було виявлено два великі пакунки з вибухівкою та детонаторами. В Будапешті натякнули на причетність України) Директор Агентства військової безпеки Сербії Джуро Йованіч у своєму виступі заявив , що це "неправда, що українці намагалися організувати "цю змову". Цьому не було жодних підтверджень. Серби також сказали, що це була вибухівка американського виробництва. Але це ж не означає, що її заклали американці. Україна до цього апріорі не має жодного стосунку, і серби це підкреслили. Чи є в Сербії українські біженці? В Сербію після 24 лютого за час повномасштабної війни заїхало понад 16 тис біженців, але переважна більшість з них виїхала далі, в інші країни Європи. За оцінками, станом на сьогодні, тут перебуває 2-3 тис українських біженців. Росіян нараховується понад 100 тисяч. Частина з них налаштована опозиційно, але далеко не всі. Для чого Росії Сербія? Для них це брама на Західні Балкани, а отже до збереження присутності у цьому регіоні і можливості його дестабілізації. Вони активно грають на наявних протиріччях, насамперед на болючому для сербів питанні Косово. У росіян є кілька серйозних каналів впливу. Перший і головний – економічний, точніше енергетичний: нафта і газ. Коли контроль над NIS перейде від Газпрому до будь-якої іншої компанії, російський вплив істотно послабиться. ( NIS - Naftna Industrija Srbije - домінуюча компанія, що займається розвідкою, видобутком, переробкою та дистрибуцією, контрольний пакет акцій якої належить «Газпром нефть» - дочірній компанії російського «Газпрому», яка володіє близько 96% акцій) Росія також має з Сербією короткострокові контракти на газопостачання. Зараз за сприяння ЄС активізувалась робота щодо побудови альтернативної інфраструктури. Сподіваюсь, що найближчими роками Росія втратить і цей важіль. Варто згадати російсько-сербський гуманітарний центр у місті Ніш, який формально належить до Міністерства надзвичайних ситуацій РФ і створений для реагування на кризові ситуації. Росіяни працюють через інформаційну сферу. Окрім доступного у Сербії російського телебачення, хоча його присутність поступово скорочується, є мережа анонімних телеграм-каналів. Є місцеві проросійські медіа. Ще один канал впливу - релігія. Російська православна церква має сильні зв’язки з Сербською православною церквою і активно їх використовує. І нарешті, є значний простір міфів. Але то окрема і дуже велика тема. Разом з тим, російський вплив не варто перебільшувати. Наведу лише один приклад. На центральній вулиці Князя Михайлова є чотири чи п’ять книжкових магазинів. Найбільший – Лагуна. Ти заходиш, і перед тобою зал, в якому приблизно стелажів сорок – це книжки англійською і один російською. Це співвідношення. Що російською? Великий російський письменник Гоголь, Толстой, Достоєвський, Шолохов, інша класика і переклади з англійської, фентезі. Я бачила, який у них репертуар у місцевому театрі: Достоєвський… …Булгаков. Так. Класична російська культура представлена, безумовно, тут дуже сильно. Нам треба більше представляти свою. Мій особистий підхід – ми маємо насамперед збільшувати нашу присутність. Привозити українських експертів, митців. Проводити виставки. Тим паче є що показати. Як тут до українців ставляться місцеві мешканці? Для нас у Сербії дуже низький культурний бар'єр. Наприклад, мова. Я десь прочитав і абсолютно згоден з такою оцінкою: для українця мова занадто зрозуміла, щоб її вчити, і занадто складна, щоб її говорити. Чи нормально опікуються нашими біженцями у Сербії місцева влада? Абсолютно нормально. У сербів у масі немає упередженого ставлення до українців. І тут інша роль релігії, ніж у нас - вона набагато більше. І коли вони під час спілкування дізнаються, що українці - православні, то взагалі - свої, брати. Це так, як вони сприймають росіян? Наша головна проблема в українсько-сербських відносинах – це взаємні міфи. Серби дивляться на нас крізь російські окуляри. А ми дивимося на них і вважаємо, що Сербія – це Росія на Балканах. Що абсолютно не так. Це держава, яка постала після розпаду Югославії, країна, яка прагне наслідувати нейтральну політику. А це дуже складно. Вони дуже бояться робити помилки після трагедії 90-х років, яка залишила величезну травму. Війна 1999 року болить донині. (Конфлікт 1999 року за участю Сербії, відомий як Косовська війна, протиставив югославські війська під командуванням Слободана Мілошевича Армії визволення Косова (КВА) і завершився бомбардуваннями НАТО. Напруженість загострилася в 1998 році, коли югославські війська розправилися з етнічними албанськими сепаратистами в Косово, що призвело до вигнання тисяч людей та провалу мирних переговорів. На початку 1999 року такі злочини, як різанина в Рачаку, посилили міжнародний тиск, що спонукало НАТО розпочати операцію «Союзна сила» 24 березня без схвалення Ради Безпеки ООН) А коли ти прагнеш не робити помилки, ти намагаєшся максимально дистанціюватися від усього, що загрожує такими помилками. Сербія не союзник Росії, проте дуже боїться дратувати Москву. Тут активно присутні і США, а на позицію президента Дональда Трампа активно орієнтується чинний сербський уряд. Та й ЄС дедалі впливає потужніше, використовуючи економічні важелі, зокрема допомогу, і переговорний процес щодо членства (Сербія є країною-кандидатом з 2012 року) . А десь на підході Китай, який вже суттєво вклався в місцеву інфраструктуру. Ситуація тут для України складна, але далеко не безнадійна. При тому, що Сербія доволі активно допомагає Україні на тлі інших Балканських країн, звісно, якщо не брати до уваги Румунію. Яку саме допомогу вони надають? Гуманітарну, фінансову і матеріальну. За 4 роки вони надали до 60 млн євро невійськової допомоги в енергетичній сфері, у сфері надзвичайних ситуацій. Зараз було виділено 2 млн євро на енергетику і 600-700 тис євро на ліки. Для такої маленької країни з 6,5 млн населення це серйозні гроші. І ми їм щиро вдячні за це. Що ще можна зробити для розвитку двосторонніх відносин? Якою Ви бачите стратегію їх розвитку? Зараз не варто форсувати події. Маємо поступово посилювати нашу присутність. Насамперед необхідне зміцнення нашої ролі в інформаційному просторі. Збільшення культурно-інформаційного обміну, щоб в нас краще знали про Сербію, а в Сербії краще знали про Україну не з російського телебачення, а з перших рук. Простий факт: левова частина економічних зв'язків між Радянським Союзом і Югославією після Сталіна, у 60-х, 70-х, 80-х, - це, насправді, зв'язки з Україною, Українською РСР, як хочете, але це з Україною. А про це сербам невідомо. І такого багато. Друга - це економіка. У нас дуже малий товарообмін. Обидві країни йдуть шляхом євроінтеграції. І це надзвичайно позитивно. В цій ситуації доцільно запустити зону вільної торгівлі. Зараз ми повернулися до переговорів з сербами про створення такої зони. Сподіваюсь, за якийсь час ми досягнемо спільного порозуміння. А які найбільш перспективні галузі? Та ж сама машинобудівельна, насамперед сільськогосподарська техніка. Є і простіші речі, які, як я думаю, нам потрібно робити. Тут дуже популярна етніка, всілякі ремісницькі речі. Тут є така Етно-мережа, яку патронує президент Олександр Вучич. Чому б нам не спробувати продавати свої сувеніри, ті ж самі вишиванки, які у сербів є в іншому вигляді? Наші традиції дуже близькі, вони відмінні, але корені теж самі. Наприклад на Великдень у Сербії не печуть паски, але як і ми б’ються крашеними яйцями. Зрештою всі слов’яни пішли з Карпат (сміється). Чи є перспективи прямого потягу з Києва в Белград? Давайте нехай вони спочатку запустять Белград-Будапешт. Коли це станеться, тоді можна буде дивитися.