Херсон: життя під постійною загрозою російських атак

Журналістка Ukrainian Witness Вікторія Гнатюк та відеооператорка Марія Шевченко вирушили до Херсона, щоб показати реальність людей, які щодня перебувають під прицілом російських військ. Місто, яке стало символом стійкості та боротьби, продовжує страждати від постійних атак, а його мешканці намагаються вижити в умовах, що нагадують жахіття.

За словами знімальної групи, сьогодні в'їзд до Херсона захищений сітками, а зелене світло на світлофорі визначає не черговість проїзду, а безпечність руху — чи є у небі ворожі FPV-дрони. Це свідчить про те, що життя в місті стало справжнім випробуванням, де кожна поїздка може стати останньою. Їхати треба швидко, адже зелене світло у будь-який момент може стати червоним, і тоді небезпека стає ще більшою.

Мешканці Херсону називають атаки РФ по місту «людським сафарі». Одна жінка, яка раніше виїжджала, проте повернулася в Херсон, розповіла, що дрони, гради, артилерія та міномети б’ють «кожного дня, 24/7». Це свідчить про те, що життя в місті стало справжнім кошмаром, і люди змушені жити в постійному страху.

За даними Херсонської ОВА, з початку 2026 року у місті та області зафіксовано більше 50 загиблих та понад 450 поранених. Російські військові цілеспрямовано полюють дронами на цивільних: бачать людину, «змальовують» та вбивають. Це свідчить про жахливу реальність, в якій живуть мешканці Херсона, що стає все більш небезпечним.

Команда Ukrainian Witness провела кілька днів із волонтером Андрієм Пєтуховим, відомим як Боксер. Чоловік пережив окупацію Херсону, а після звільнення міста від російських загарбників почав допомагати жителям евакуюватися з небезпечних зон міста та області. «З кожним роком все гірше і гірше. Люди кажуть, що надіються, а вони просто не помічають, як стає все гірше», — каже Боксер, підкреслюючи безвихідь, в якій опинилися мешканці.

Кожен виїзд — це величезний ризик, іноді на евакуацію є не більше п’яти хвилин. Разом із поліцією волонтери намагаються вивозити сім'ї з дітьми з «червоних зон», звідки оголошена обов’язкова евакуація. Проте іноді стикаються з опором. «Ми стали свідками, як у селі Станіслав родина з трьома дітьми зачинилася в побитому будинку без вікон і відмовилася виїжджати. Тепер справа піде до суду, щоб примусово евакуювати дітей зі смертельно небезпечної зони», — розповіла знімальна група Ukrainian Witness.

Але є й інші випадки — дідусь із Широкої Балки погодився евакуюватися лише після того, як росіяни вщент розбили його дім. Зі сльозами він вивозив найцінніше, що вціліло, — вагітну кролицю і собаку Боню. Ця історія підкреслює, наскільки важко людям залишати свої домівки, навіть коли їхнє життя під загрозою.

Окрема частина роботи команди Боксера — евакуація тіл загиблих. За словами чоловіка, колись він діставав тіло, що пролежало понад 20 днів у розбитій ванні, і допомагав перепоховати сина, якого мати самотужки закопала на подвір’ї. Це жахливе завдання, яке стає частиною їхньої реальності, адже родичі загиблих часто просять зібрати хоча б якісь останки тіл, розірваних снарядом.

«Попри тотальну небезпеку Херсон — це місто контрастів. Якщо популярна вулиця Суворова зараз порожня через дронову загрозу, то в Таврійському мікрорайоні їздить громадський транспорт, гуляють родини з дітьми, а в кав’ярнях готують латте і капучино. Проте, цей відносний спокій може закінчитися будь-якої миті, адже зона полювання ворожих безпілотників постійно розширюється», — зазначили журналісти, підкреслюючи, що життя в Херсоні стало справжнім випробуванням.

У Херсоні також продовжують працювати комунальники та відомий Дніпровський ринок, який перебуває у «червоній зоні». Попри це там досі продають свіжу рибу та полуницю. Небезпека зберігається весь час, тому коли чути звук ворожого безпілотника, продавці кидають товар і біжать ховатися. Проте залишати роботу не планують, адже це їхнє єдине джерело доходу.

У «червоній зоні» під постійною загрозою розташований і місцевий пологовий будинок, який кілька разів атакували росіяни. Завідувач акушерського відділення Петро Маренковський розповів, що до війни тут приймали 1300−1500 пологів на рік, натомість за 2025 рік народилося трохи більше сотні дітей. Це свідчить про те, як війна вплинула на демографічну ситуацію в регіоні.

«Херсон сьогодні - це місто, де люди намагаються жити далі в умовах, які важко назвати придатними для життя. Хтось п'є каву на лавці під звуки виходів, хтось відмовляється залишати розбитий будинок, бо „треба дивитися за тваринами“, а хтось щодня ризикує собою, щоб просто забрати тіла загиблих для гідного поховання», — розповіла знімальна група, підкреслюючи, що незважаючи на всі труднощі, люди продовжують боротися за своє життя та гідність.

Великий відеорепортаж з Херсона дивіться на YouTube-каналі Ukrainian Witness. Ця історія є важливим свідченням про стійкість людей, які живуть у умовах війни, і про їхнє прагнення до нормального життя, незважаючи на всі труднощі.