Ізраїль оцінює, що Іран зберігає понад 1000 ракет, а Хезболла має до 10 тисяч — Bloomberg

Ізраїльська розвідка оприлюднила нові дані, згідно з якими Іран, незважаючи на кілька тижнів війни, має у своєму арсеналі понад 1000 балістичних ракет, здатних досягти території Ізраїлю. Ця інформація стала відома під час військових брифінгів ізраїльських військових, які вказують на те, що навіть після понад п’яти тижнів бойових дій Ізраїль готується до потенційно тривалого протистояння. Відзначається, що йдеться не лише про іранський ракетний потенціал, а й про значні запаси ракет у Хезболли, які дозволяють продовжувати обстріли з ліванського напрямку.

Як повідомляє видання Bloomberg, офіцер ізраїльських ВПС у інтерв'ю Channel 12 підтвердив, що Іран все ще має понад 1000 балістичних ракет, які можуть вражати територію Ізраїлю. Окремо ізраїльське армійське радіо оцінило арсенал Хезболли в 8−10 тисяч ракет малої дальності. Ці дані стали фактично першим публічним відходом від попередньої практики, коли ізраїльська сторона не розкривала подібні оцінки.

Видання також зазначає, що до початку нинішньої фази конфлікту Іран, за оцінками ізраїльських аналітиків, мав близько 2000 балістичних ракет середньої дальності. Якщо ці оцінки є вірними, то значна частина арсеналу вже могла бути використана або втрачена, проте залишок все ще достатній для продовження бойових дій на тривалий період. Це висновок, який випливає зі співвідношення довоєнної і нинішньої ізраїльської оцінки, наведеної агентством.

На фоні цих оцінок Ізраїль, за даними Bloomberg, поступово готується поєднувати оборонні заходи з частковим поверненням до цивільного життя. Влада планує відновлення очного навчання, розширення авіасполучення та часткову нормалізацію повсякденного функціонування країни, незважаючи на збереження високого рівня ракетної загрози.

Варто зазначити, що війна США та Ізраїлю проти Ірану розпочалася 28 лютого, коли була проведена спільна операція, відома як Епічна лють, в результаті якої було ліквідовано верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї. У відповідь на ці удари Іран почав запускати балістичні ракети та безпілотники по Ізраїлю, а також на Катар, ОАЕ, Бахрейн, Кувейт, Саудівську Аравію та Йорданію. Були зафіксовані атаки на військові бази США.

28 березня Reuters повідомило, що через місяць після початку військової операції проти Ірану президент США Дональд Трамп опинився перед складним вибором — укласти потенційно недосконалу угоду та завершити війну, або ж ризикнути ескалацією, що може призвести до затяжного конфлікту. 31 березня The Wall Street Journal написало, що Трамп готовий піти на завершення війни проти Ірану навіть у тому разі, якщо нині заблокована Ормузька протока так і не буде повністю відкрита.

Згідно з даними американської розвідки, Тегеран навряд чи погодиться на розблокування Ормузької протоки найближчим часом. 3 квітня США за один день втратили два військові літаки. Іранські сили збили F-15E над територією країни, після чого одного американського льотчика вдалося врятувати, а другого оголосили зниклим. Того ж дня поблизу Ормузької протоки був втрачений і штурмовик A-10 Warthog; його єдиного пілота також вдалося врятувати. За даними західних медіа, це один із найсерйозніших епізодів ескалації, який різко підвищив ставки у протистоянні Вашингтона і Тегерана.

У цей же день The Wall Street Journal повідомило, що зусилля країн Близького Сходу та інших регіональних посередників на чолі з Пакистаном щодо організації переговорів про припинення вогню між Сполученими Штатами та Іраном зайшли у глухий кут. 1 квітня представники Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) заявили, що Ормузьку протоку не буде відкрито через «безглузді виступи» президента Дональда Трампа і що цей водний шлях перебуває «під твердим контролем КВІР».