Французький контейнеровоз вперше після блокування Іраном пройшов Ормузькою протокою

2 квітня 2023 року контейнеровоз CMA CGM Kribi, що належить французькій компанії, пройшов через Ормузьку протоку, ставши першим європейським судном, яке змогло здійснити цей маршрут після блокування, запровадженого Іраном. Про це повідомляє агентство Bloomberg, яке детально висвітлює цю важливу подію у сфері міжнародного судноплавства.

Судно CMA CGM Kribi вийшло з вод поблизу узбережжя Дубая і направилося до Ірану, рухаючись поруч з іранським узбережжям. Корабель пройшов каналом між островами Кешм та Ларак, відкрито транслюючи свій маршрут, що стало важливим кроком у відновленні судноплавства в цьому стратегічному водному шляху.

Вранці 2 квітня судно повідомило про своє місцезнаходження поблизу Маската, що свідчить про успішне перетворення Ормузької протоки. Корабель Kribi, який плаває під мальтійським прапором, вирушив з Обʼєднаних Арабських Еміратів з вантажем. Раніше компанія CMA CGM повідомила, що 14 її суден були заблоковані в Перській затоці і не могли пройти через протоку, що викликало серйозні проблеми в логістиці та торгівлі.

У той же день, 2 квітня, Іран оголосив про намір продовжувати контроль над судноплавством через Ормузьку протоку, навіть після закінчення війни. Це рішення викликало занепокоєння серед міжнародних торговців, оскільки Ормузька протока є одним з найбільш важливих водних шляхів для транспортування нафти та газу.

24 березня Bloomberg повідомив, що іранські влади стягують з кораблів платежі в розмірі до 2 мільйонів доларів за разовий рейс через Ормузьку протоку. Після цього Тегеран заявив, що «неворожі» судна можуть проходити через протоку за умови узгодження своїх дій з іранською владою, що додатково ускладнює ситуацію для міжнародних перевізників.

25 березня агентство AFP повідомило, що Велика Британія і Франція планують очолити військові переговори щодо формування коаліції для відновлення вільного проходу кораблів в Ормузькій протоці. У цих переговорах мають намір взяти участь близько 30 країн, що свідчить про глобальне занепокоєння щодо безпеки судноплавства в цьому регіоні.

27 березня міністри закордонних справ країн G7 домовилися забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці, але лише після завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Ця угода підкреслює складність геополітичної ситуації в регіоні та необхідність міжнародної співпраці для забезпечення стабільності.

31 березня американський президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати більше не захищатимуть інтереси тих союзників, які не бажають сприяти зняттю блокади Ормузької протоки. Він закликав їх «піти і забрати свою нафту», що викликало нову хвилю обговорень щодо американської зовнішньої політики в регіоні.

1 квітня представники Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) заявили, що Ормузька протока залишиться закритою через «безглузді виступи» президента Трампа, стверджуючи, що цей водний шлях перебуває «під твердим контролем КВІР». Це додало ще більше напруження до вже складної ситуації в регіоні.

2 квітня влада Великої Британії повідомила, що в рамках саміту за участю 40 країн обговорили питання відновлення судноплавства в Ормузькій протоці та вирішення проблеми блокади з боку Ірану. Цей саміт може стати важливим кроком у напрямку до стабілізації ситуації в регіоні та відновлення нормального функціонування міжнародного судноплавства.