Фінкомітет рекомендував прийняти за основу законопроєкт про SEPA

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроєкт №14327, який стосується приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Про це повідомив перший заступник голови комітету Ярослав Железняк, який представляє фракцію "Голос".

За інформацією, оприлюдненою Железняком у його телеграм-каналі, під час голосування за законопроєкт 13 членів комітету висловили свою підтримку, одна особа утрималася, а двоє проголосували проти. Це свідчить про те, що більшість членів комітету вважають важливим просування цього законопроєкту, який має на меті інтеграцію України до європейської платіжної системи.

Ярослав Железняк також висловив свою стурбованість щодо можливих наслідків посилення контролю з боку фінансового моніторингу. "Я категорично проти будь-якого посилення Фінмону без перезавантаження. Будуть великі проблеми по реєстру рахунків та сейфів. Нагадаю, що норму про нормальний конкурс обрання голови Фінмону виключили із законопроєкту", – зазначив він, підкреслюючи важливість належного управління в цій сфері.

Цей законопроєкт є важливим кроком у напрямку інтеграції України до європейських фінансових стандартів. Раніше, 23 січня 2026 року, представники Європейської комісії, зокрема DG ENEST, TRADE та FISMA, під час зустрічі з головою фінансового комітету Данилом Гетманцевим, наголосили на необхідності приведення українського законодавства у відповідність до acquis ЄС у сфері протидії відмиванню коштів (AML/CFT).

Європейська комісія підкреслила, що реалізація законопроєкту про SEPA є важливим етапом у процесі вступу України до Європейського Союзу. Вона також зазначила, що цей крок дозволить знизити витрати на міжнародні платежі як для бізнесу, так і для громадян, що стане важливим чинником для економічного розвитку країни.

Законопроєкт №14327, що передбачає внесення змін до деяких законів щодо приєднання України до SEPA, був зареєстрований у Верховній Раді 23 грудня 2025 року. Це свідчить про активні зусилля української влади у напрямку фінансової інтеграції та адаптації до європейських стандартів, що є важливим для покращення бізнес-клімату та залучення інвестицій в країну.