Дипломатичні зусилля за лаштунками: прогрес у відносинах США та Ірану
Поки президент США Дональд Трамп виступав з ультиматумом для Ірану, за лаштунками спостерігалися ознаки дипломатичного прогресу, хоча ситуація залишалася невизначеною до оголошення про перемир’я.
У середу, 8 квітня, видання Axios повідомило про те, що під час виступу президента США Дональда Трампа з ультиматумом для Ірану, за лаштунками вже відбувалися певні дипломатичні зрушення. Незважаючи на те, що ситуація залишалася невизначеною, джерела видання вказують на те, що спроби досягти мирної угоди були активізовані.
Згідно з інформацією Axios, навіть найближче оточення Трампа не знало, чого очікувати від розвитку подій. Один із представників Міністерства оборони США зазначив: «Ми не мали уявлення, що станеться. Це було дико». Він також підкреслив, що американські війська на Близькому Сході та посадовці Пентагону готувалися до можливих ударів по іранській інфраструктурі.
У той час, коли США готувалися до можливих військових дій, союзники Америки в регіоні також готувалися до «відплати безпрецедентних масштабів» з боку Тегерану. В Ірані деякі мирні жителі почали залишати свої домівки, побоюючись можливих масштабних бомбардувань.
6 квітня, вранці, коли Трамп святкував Великдень у Білому домі, його «дуже розлючений» спецпосланник Стів Віткофф проводив телефонні переговори. За словами джерел Axios, Віткофф охарактеризував 10-пунктну пропозицію, яку Іран висунув США, як «катастрофу». Цей день став «хаотичним» через внесення поправок, коли пакистанські посередники намагалися узгодити нові проекти документів між Віткоффом та міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі.
До вечора 6 квітня посередники отримали згоду США на оновлену пропозицію щодо двотижневого припинення вогню, яке мало бути затверджене верховним лідером Ірану Моджтабою Хаменеї. Інтрига полягала в тому, що Хаменеї, після авіаудару США та Ізраїлю, що ліквідував його батька Алі Хаменеї, не з’являвся на публіці і спілкувався переважно через кур'єрів. Відомості про його стан здоров'я були суперечливими: 6 квітня The Times повідомляло, що він взагалі непритомний і не здатний керувати країною.
Коли, зрештою, була отримана згода, нібито від імені Хаменеї, на укладання угоди зі Штатами, два джерела Axios назвали це «проривом». «Без його [Хаменеї] зеленого світла угоди б не було», — заявило одне з джерел.
Вже вранці 7 квітня стало очевидно, що прогрес досягнуто. Проте Трамп не упустив можливості зробити погрозу на адресу Ірану, заявивши: «Сьогодні вночі загине ціла цивілізація». Видання зазначає, що навіть серед близьких соратників Трампа не було ясності щодо його реальних намірів, і деякі припускали, що він не піде на припинення вогню.
Незадовго до того, як Трамп оприлюднив свою відповідь, він провів розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, щоб отримати від нього зобов’язання дотримуватися режиму припинення вогню. Очільник іранського МЗС Аббас Арагчі підтвердив, що Іран дотримуватиметься припинення вогню та відкриє Ормузьку протоку для суден, які діють «у координації зі збройними силами Ірану».
Згідно з інформацією ізраїльського високопосадовця, Нетаньягу отримав гарантії, що США наполягатимуть на тому, щоб Іран відмовився від свого ядерного матеріалу, припинив збагачення урану, а також від загрози використання балістичних ракет. На найближчу п’ятницю, 10 квітня, заплановані переговори у Пакистані, які, ймовірно, очолить віцепрезидент США Джей Ді Венс.
У ніч проти 8 квітня Трамп у соцмережі Truth Social повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану на два тижні за умови негайного відкриття Ормузької протоки. Напередодні, 7 квітня, Трамп погрожував Тегерану новими потужними ударами, заявляючи, що «загине ціла цивілізація». Він також попереджав, що США можуть вдарити по електростанціях, мостах та інших об'єктах інфраструктури в Ірані, якщо Тегеран не укладе угоду і не відкриє Ормузьку протоку.
У відповідь на ці загрози, Іран заявив, що в разі подальших ударів по його інфраструктурі для США та Ізраїлю відкриються «врата пекла». Тегеран також стверджував, що повністю відкриє Ормузьку протоку лише після компенсації Штатами фінансових збитків.