Дослідження білих карликів: нові відкриття в астрономії

Дослідження двох білих карликів, які отримали неофіційні назви Gandalf і Moon-Sized, виявило, що ці зорі здатні випромінювати рентгенівське світло, незважаючи на відсутність супутників. Це відкриття суперечить попереднім уявленням, згідно з якими рентгенівське випромінювання можливе лише в парі з іншою зорею, і спонукає вчених переглянути свої пояснення цього явища. Про це повідомляє видання Interesting Engineering.

Зазвичай зорі, подібні до Сонця, після завершення свого життєвого циклу стискаються в дуже щільні об'єкти, відомі як білі карлики. Раніше вважалося, що ці зорі можуть випромінювати рентгенівське світло лише тоді, коли «забирають» газ у сусідньої зорі в подвійній системі. Однак нові спостереження за об'єктами Gandalf і Moon-Sized вказують на те, що це не завжди так.

Об'єкт Gandalf став предметом детального дослідження у 2025 році. Спочатку вчені вважали, що він має супутника, але це припущення не підтвердилося. Цей білий карлик обертається з неймовірною швидкістю — один оберт за шість хвилин, що не відповідає жодній відомій подвійній системі. Світло, яке випромінює Gandalf, демонструє незвичну структуру: замість повного диска речовини навколо нього спостерігається лише півкільце, що вказує на наявність дуже сильного і нерівномірного магнітного поля.

Вчені вважають, що Gandalf міг утворитися внаслідок злиття двох зір і належить до рідкісного типу об'єктів. Проте навіть серед таких об'єктів він вирізняється своїми унікальними властивостями. Дослідження другого об'єкта, Moon-Sized, допомогло краще зрозуміти ситуацію. Цей об'єкт має масу, приблизно рівну масі Сонця, але його розмір дорівнює розміру Місяця, що робить його надзвичайно щільним. Як і Gandalf, Moon-Sized також не має супутника, швидко обертається і випромінює рентгенівське світло.

Ці два об'єкти мають різний вік. Gandalf вважається відносно «молодим» — йому близько 60-70 мільйонів років, і він досі оточений речовиною. Натомість Moon-Sized значно старший — приблизно 500 мільйонів років — і майже не має такої речовини, а його рентгенівське випромінювання приблизно у 100 разів слабше, ніж у Gandalf. Це може свідчити про те, що такі об'єкти змінюються з часом і поступово втрачають своє джерело енергії.

Вчені висувають кілька гіпотез щодо походження рентгенівського випромінювання у цих білих карликів. Одна з версій полягає в тому, що сильно намагнічений білий карлик, який швидко обертається, може «зривати» речовину з власної поверхні. Інша версія стосується залишків, які утворилися внаслідок зіткнення зір, що повільно падають назад на об'єкт протягом мільйонів років. Однак наразі жодне з цих пояснень не є повністю задовільним.

Оскільки відомо лише про два таких об'єкти, дослідники планують знайти більше прикладів, щоб краще зрозуміти це явище. Вивчення білих карликів, які здатні випромінювати рентгенівське світло без супутників, може відкрити нові горизонти в астрономії та допомогти вченим зрозуміти складні процеси, які відбуваються в кінцевих стадіях життєвого циклу зір.