Державний бюджет отримав 2,17 млрд грн доходів від арештованого майна у 2025 році
У 2025 році державний бюджет України отримав понад 2,17 мільярда гривень доходів від арештованого майна, що перевищило початкові прогнози на 231,9 мільйона гривень.
У 2025 році державний бюджет України отримав значні доходи в розмірі понад 2,17 мільярда гривень від арештованого майна, яке було передано в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Ця сума перевищила початкові очікування за гарантованими платежами на 231,9 мільйона гривень, що свідчить про ефективність управління активами, які були арештовані в рамках розслідувань.
Про це йдеться в дослідженні аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей», яке детально аналізує результати роботи АРМА за 2025 рік. Згідно з даними, з 41 активу, що перебували в управлінні, 15 забезпечили надходження в межах від 100 тисяч до 1 мільйона гривень, тоді як ще 9 активів принесли від 1 до 10 мільйонів гривень. Водночас один актив забезпечив надходження в межах від 100 мільйонів до 1 мільярда гривень, а інший – понад 1 мільярд гривень.
За оцінками аналітиків, 98% усіх доходів, отриманих АРМА, були забезпечені п’ятьма енергетичними активами в управлінні АТ «Укрнафта», які принесли 2,137 мільярда гривень. Серед інших компаній, які продемонстрували ефективність у управлінні активами, були Комбінат Плюс з 13,2 мільйона гривень, ІК «ТВК» з 1,33 мільйона гривень, АВГМ-ГРУП з 778 тисячами гривень та ЕНВІЛ з 459 тисячами гривень.
Експерти Інституту законодавчих ідей зазначають, що найбільші надходження були сформовані кількома великими енергетичними активами. Водночас 8 активів, що складає близько 20% від загальної кількості, не принесли жодного прибутку через затягування процедур передачі майна, які в окремих випадках тривали більше року або взагалі не відбулися. Це також пов'язано з неможливістю фактичного старту управління активами.
Серед найгучніших прикладів неефективного управління, згаданих в дослідженні, є торговий центр «Флагман» в Івано-Франківську, де, незважаючи на наявність надходжень у 3,7 мільйона гривень, вже розпочалася повторна процедура з відбору управителя з подальшим розірванням договору. Іншими прикладами є Будинок Профспілок у Києві, який має борги перед бюджетом, незважаючи на понад 10 мільйонів гривень доходів, а також 141 залізничний вагон, управитель яких повідомив про неможливість фізичного доступу до активів.
Експерти підкреслюють, що формальна наявність договору та навіть часткові надходження не завжди є ознакою ефективності управління. Найбільш проблемними залишаються активи, де управителі мають борги перед бюджетом або де існують фізичні перешкоди для доступу до майна, такі як вагони та судна. Водночас система контролю АРМА демонструє здатність до жорсткого реагування, включаючи від приписів до повного розірвання відносин з неефективними управителями.
Серед рекомендацій аналітиків Інституту законодавчих ідей є заклик до продовження практик передачі в управління складних об'єктів, які мають потенціал акумулювати великі бюджетні надходження. Вони також наголошують на необхідності забезпечення 100% прозорості на платформі Prozorro, проведення аудитів активів з нульовою прибутковістю, прискорення підписання актів приймання-передачі, щоб уникнути нульових надходжень до бюджету, а також посилення санкцій за накопичення заборгованості.
Інститут законодавчих ідей є незалежним аналітичним центром, який займається законодавчими реформами в Україні. Його місія полягає в аналізі політики, визначенні проблем і пошуку шляхів їх вирішення. Раніше повідомлялося, що у 2025 році лише кожен п’ятий аукціон АРМА завершився успішно.