Чому президент США робить хаотичні та непослідовні заяви щодо війни в Ірані
Ситуація навколо війни в Ірані викликає занепокоєння у всьому світі, зокрема в Україні, адже від її розвитку залежить і наша війна.
Доктор філософських наук, професор Університету Короля Данила, зазначає, що питання про можливий час завершення війни в Ірані сьогодні хвилює весь світ. Особливе занепокоєння це питання викликає в Україні, адже від перебігу цього конфлікту залежать також перспективи завершення нашої війни.
Відповідаючи на запитання про те, коли ж закінчиться війна в Ірані, варто почати з важливого твердження: рішення про завершення цього конфлікту безпосередньо залежить від Дональда Трампа, президента США. Тому цілком логічно виникає питання: коли ж Трамп вирішить закінчити цю війну? На мою думку, це станеться тоді, коли він зможе домовитися з самим собою.
З моменту початку конфлікту можна було спостерігати, на перший погляд, хаотичні та непослідовні заяви американського президента. Трамп неодноразово стверджував, що цілі військової операції вже досягнуті, а потім говорив, що доведеться ще трохи почекати. Він також заявляв, що іранці просили його про перемир'я, хоча останні рішуче відкидали такі заяви. Більше того, Трамп нарікав, що було б добре, якби інші країни йому допомогли, а потім знову заявляв, що й без них впорається.
На мою думку, цей потік тверджень слід сприймати не як відображення об'єктивної реальності, а як відображення внутрішньої реальності Трампа. У цій реальності відбуваються його активні перемовини із самим собою, в яких він намагається сконструювати обставини, за яких стане переможцем. Для цього він щось вигадує, відкидає неприємні факти або вдається до «методу техаського стрільця», тобто, дивлячись на вже досягнуті результати, проголошує їх перемогою. У цьому він нагадує відомого техасця, який спершу стріляв у стіну, а потім малював довкола влучань мішень, удаючи, ніби саме туди й цілив.
Проблема Трампа полягає в тому, що існує значний розрив між досягнутими результатами та його амбіціями. Він бачить себе найвеличнішим американським президентом, статус якого вимагає повної та безумовної перемоги над ворогом. Натомість досягнуті результати навіть йому важко інтерпретувати як перемогу. Трамп постійно намагається це зробити, але поки безуспішно.
Вихід з цієї ситуації буде знайдено тоді, коли військові досягнення Трампа стануть вагомішими, або ж зменшаться його амбіції. Оскільки останнє є малоймовірним, то, швидше за все, доведеться почекати, поки американській армії вдасться досягнути таких успіхів, які американський президент зможе «продати» собі як перемогу.
Поки цього не трапилось, переговорному процесу, який відбувається в голові Трампа, краще не заважати. Він відверто злиться та нервує, коли хтось намагається втручатися в його думки. Сторони вже досягнули значного прогресу, і Трамп волів би, щоб ми дотримувались режиму тиші, давши їм змогу укласти омріяну угоду.