Без паніки та примусу: як відбувається мобілізація жінок у 2026 році

У березні 2026 року український медіапейзаж став свідком активних обговорень щодо жіночої мобілізації, які виникли внаслідок інциденту з Іриною Харациді-Логіновою. Ця жінка, яка працює керівницею у відділі кадрів приватної компанії, була помилково поставлена на облік у Харківському територіальному центрі комплектування (ТЦК) і оголошена у розшук. Цей випадок викликав хвилю паніки та дезінформації в суспільстві, зокрема в проросійських телеграм-каналах.

Ірина Харациді-Логінова не є медиком чи фармацевтом, а отже, не підлягає військовому обліку. В той час, коли представники Міністерства оборони України стверджують, що це була технічна помилка, а ситуацію обіцяють розслідувати, дезінформаційні канали поширюють чутки про те, що влада намагається примусово мобілізувати жінок. Деякі з них навіть стверджують, що це підготовка до загальної мобілізації жінок, перетворюючи окремі випадки на докази системного переходу до обов'язкового залучення жінок до військової служби.

Про цю ситуацію детально розповіла сама Ірина Харациді-Логінова в інтерв'ю для Суспільного. Вона зазначила, що подавала звітність про військовозобов'язаних своєї компанії до Міністерства оборони і виявила, що її дані також були підтягнуті в систему. "Я поставила собі Резерв+ оновила там дані, і дійсно підтягнулись дані. Мені підтягнулась військово облікова спеціальність 912 – це категорія обліку військовозобов'язаних, які спеціалізуються на роботі в клубах та бібліотеках. Ну, я філолог. Це мої дані взяли, завантажили, провели по всіх системах, ніхто нічого не перевіряв, придумали що захотіли", – розповіла жінка.

Виявилося, що вона дійсно знаходиться у розшуку Харківським ТЦК та Службою безпеки України. Начальник Головного управління інформаційних технологій Міністерства оборони Олег Берестовий пояснив, що система Резерв+ відображає дані з державного реєстру військовозобов'язаних, і всі записи потрапляють туди або з паперових карток ТЦК, або з інших державних баз. "Помилок зараз практично немає. Вони могли бути у разі внесення даних вручну при оцифруванні карток. Дані внесені про людину з її ідентифікаційним кодом вносять до картки працівники ТЦК в реєстр 'Оберіг'. Для таких випадків ми рекомендуємо подати заявку в Резерв+ на виправлення даних онлайн і почекати, поки вручну оператор зможе підтвердити або спростувати те чи інше твердження", – пояснив Берестовий.

Цей інцидент не є поодиноким. У соціальній мережі "Threads" психологиня з Харкова Агата Захарян також описала схожу ситуацію, зазначивши, що виявила ще понад 20 дівчат, які опинилися в аналогічному становищі в ТЦК Шевченківського району Харкова. Міністерство оборони визнало, що це питання вивчається з точки зору системної помилки, оскільки ситуація виявилася не поодинокою.

Водночас, рекрутинговий центр ЗСУ Drone Force, що займається підготовкою фахівців для керування безпілотниками, розпочав агітаційну кампанію, в рамках якої запрошують до армії не лише чоловіків, а й жінок. Для цього активно використовують зовнішню рекламу в містах України. Проте анонімні телеграм-канали намагаються пов'язати проблеми з електронною системою Міністерства оборони з цією агітаційною кампанією, що також викликає паніку серед населення.

Незважаючи на хвилю дезінформації, жодних планів щодо примусової мобілізації жінок не існує. Проросійські телеграм-канали використовують ці історії для маніпуляцій, стверджуючи, що чинне законодавство не передбачає механізму виключення з обліку у разі помилки або незаконного включення. Це означає, що потрапити до системи можна швидко, а вийти з неї вже не вдається, навіть у разі визнання помилки, наслідки продовжують діяти. Таким чином, жінки, на їхню думку, поступово втягуються у процес мобілізації.

Редакція "Української правди" звернулася до народних депутатів з оборонного комітету, щоб з'ясувати, як насправді виглядає ситуація з мобілізацією жінок. Нардеп зі "Слуги Народу" Олександр Федієнко запевнив, що примусова мобілізація жінок в Україні не передбачається і є неможливою згідно з чинним законодавством. На обов'язковий військовий облік мають ставати лише жінки двох категорій: медики та фармацевти. "Проте навіть для них мобілізація відбувається виключно на добровільній основі, ніякої обов'язковості закон не передбачає. Жінки інших спеціальностей (наприклад, фахівці зв'язку) також можуть ставати на облік і мобілізовуватися, але тільки за власним бажанням. Щоб почалася примусова мобілізація будь-якої категорії жінок, потрібно змінити закон, чого наразі не відбувається", – пояснив Федієнко.

Ситуацію, що сталася з Іриною Харациді-Логіновою, депутат трактує як можливий технічний збій, людський фактор або втручання в систему. "Я направив відповідні депутатські запити до Міністерства оборони, щоб розібратися з цими випадками", – додав він. Федієнко також запевнив, що Міністерство оборони вирішить цю проблему, і подібне більше не повториться. Якщо це була провина конкретного працівника ТЦК, його притягнуть до відповідальності. "У будь-якому разі, примусово цих жінок ніхто не мобілізовуватиме", – підсумував він.

Підтримує позицію Федієнка нардепка з оборонного комітету Соломія Бобровська, яка зазначила: "Жодної примусової мобілізації не буде. Наше суспільство та парламент до цього не готові. Ніхто про це ні в комітеті, ні у війську, ні в Нацгвардії не говорить". Федієнко також наголосив, що тема мобілізації жінок стала чутливою та поляризуючою через інформаційну війну, яку веде Росія проти України. "Ворог шукає болючі точки українського суспільства, щоб внести розбрат та зіпсувати взаємодію між народом і владою. Для цього через анонімні телеграм-канали запускаються маніпуляції та фейки про те, що жінок змушуватимуть йти до військкоматів і примусово мобілізуватимуть. Оскільки рівень довіри до таких каналів високий, суспільство часто не перевіряє інформацію, підхоплює цей наратив і починає поширювати його, що є прямою реалізацією планів росіян", – додав депутат.