«Ми вже перебуваємо в кризі». Блокада Ормузької протоки загрожує продовольчою катастрофою — в ООН назвали найгірший сценарій

Тривала блокада Ормузької протоки загрожує світові продовольчою катастрофою. Про це, як йдеться в повідомленні на сайті ООН, заявили головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Максімо Тореро і директор підрозділу агропродовольчої економіки FAO Давід Лаборд. Через протоку проходить близько 20% природного газ, який є сировиною для азотних добрив, і значна частка готових добрив. Якщо рух суден не відновиться найближчим часом, зменшиться використання добрив у сільському господарстві, що призведе до зниження врожайності у другій половині 2026 року та у 2027 році й призведе до зростання цін на їжу. Тореро попередив, що найгірший сценарій — якщо судна не почнуть рух, а явище Ель-Ніньо буде потужним — буде важчим, ніж наслідки пандемії COVID-19 або повномасштабного вторгнення Росії в Україні 2022 року. Навіть якщо їжа буде фізично доступною, продуктова інфляція може зробити її занадто дорогою для вразливих верств населення. «Найменше, чого ми хочемо, — це нижча врожайність, вищі ціни на сировинні товари та продовольча інфляція протягом наступного року», — сказав економіст. «Ми вже перебуваємо в кризі ресурсів; не варто перетворювати її на катастрофу. Усе залежить від наших дій», — додав Лаборд. На думку ООН, якщо війну на Близькому Сході не буде швидко врегульовано, слід розглянути превентивні заходи — зокрема, звернення до багатосторонніх інституцій із проханням про фінансування для країн, які ризикують втратити доступ до базових добрив. За словами Тореро, для цього можуть бути використані інструменти Міжнародного валютного фонду, а також механізми самої ФАО. Такий підхід дозволив би країнам оперативно отримувати необхідні добрива без запуску субсидій. ФАО вже розробила систему пріоритизації країн на основі аграрних календарів — з урахуванням строків і обсягів потреб у добривах. На відміну від природних катастроф чи кліматичних явищ, таких як Ель-Ніньо, блокада Ормузької протоки « є проблемою, яку уряди можуть і повинні вирішити», наголосив Тореро. Раніше повідомлялося, що Іран відмовився від пропозиції щодо завершення війни зі США та Ізраїлем , у рамках якої Тегеран мав розблокувати Ормузьку протоку для припинення вогню. Іран не погодиться на встановлені терміни, оскільки зараз вивчає цю пропозицію. Як пишуть ЗМІ, Вашингтон « не готовий до постійного перемир’я». США та Іран за допомогою посередників обговорили умови потенційного 45-денного припинення вогню, яке може призвести до остаточного завершення війни. При цьому інтенсивність руху через Ормузьку протоку зросла до найвищого рівня з початку війни проти Ірану. За два дні протокою пройшло 21 судно, 13 з яких прямували в Аравійське море. У ніч на 8 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що погодився призупинити бомбардування Ірану на два тижні за умови негайного відкриття Ормузької протоки. Він підкреслив, що домовленість передбачає двостороннє припинення вогню. Згодом Верховна рада національної безпеки Ірану підтвердила угоду про двотижневе припинення вогню зі США. У заяві йдеться, що угоду про припинення вогню укладено за згодою нового верховного лідера Ірану аятоли Моджтаби Хаменеї. Найцікавіше, що і США, і Іран заявили про свою перемогу після укладення угоди про двотижневе перемир’я. Незабаром Ізраїль приєднався до двотижневого перемир’я США та Ірану . Двотижневе перемир’я на Близькому Сході передбачає, що Іран та Оман зможуть стягувати мита з суден, які проходять через Ормузьку протоку . Водночас поки що не зрозуміло, як Оман використовує свою частку від доходів. Ба більше, Трамп заявив, що не проти разом з Іраном брати плату за прохід кораблів через Ормузьку протоку . Водночас президент Світового банку Аджай Банга заявив, що війна на Близькому Сході призведе до деякого уповільнення зростання світової економіки і підвищення інфляції, незалежно від того, як швидко вона закінчиться. Ба більше, МВФ і Світовий банк зробили спільну заяву, в якій попередили, що ціни на продукти і паливо зростатимуть . Ну а вишенькою на торті стало те, що Іран вдарив по саудівському нафтопроводу, за допомогою якого обходили блокаду Ормузької протоки . Ізраїль завдав ударів по кількох комерційних і житлових районах ліванської столиці. Після ударів Ізраїлю по Лівану, влада Ірану заявила, що знову закриває Ормузьку прото ку. Щоправда в Білому домі цю інформацію спростували. А ось Трамп висунув Європі нову вимогу щодо Ормузької протоки . Ба більше, Трамп розкритикував Іран за те, як він забезпечує проходження нафти через Ормузьку протоку, заявивши про порушення домовленостей . Теги:   ФАО ООН Ормузька протока Криза Продовольство Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter