«Йдеться не лише про нафту і газ». Війна в Ірані спровокувала найбільшу кризу в історії - IEA

Директор Международного энергетического агентства ( IEA) Фатих Бироль назвал глобальный энергетический кризис, который возник после начала войны США и Израиля против Ирана, худшим в истории. Про це він сказав в інтерв'ю радіо France Inter. «Дійсно, це найбільша криза в історії. Йдеться не тільки про нафту і газ, а й про добрива, нафтохімічну продукцію, сірку — всі ці ресурси можуть опинитися в дефіциті. Це підштовхне інфляцію в усьому світі, зокрема в країнах, що розвиваються», — сказав Біроль. «Криза стримуватиме економічне зростання, і що довше вона триватиме, то складніше буде країнам із нижчим рівнем людського розвитку — насамперед в Африці, але не тільки там. Деякі держави Азії, зокрема такі країни, що розвиваються, як Бангладеш і Пакистан, також зіткнуться з серйозними труднощами. У підсумку світ втратить чимало економічних можливостей», — наголосив директор IEA. Зростання цін на нафту для України має подвійний негативний ефект. З одного боку, воно збільшує нафтові доходи Росії, посилюючи її можливості фінансувати війну та зменшуючи тиск на її бюджет і валюту. З іншого, вища ціна на нафту збільшує витрати України на імпорт енергоносіїв, здорожує паливо та логістику. За оцінками НБУ, прямий вплив від зростання цін на паливо внаслідок війни на Близькому Сході на інфляцію в Україні може становити 0,5 — 1 п.п., а вторинні ефекти — ще від 1 до 2 п.п. Біроль додав, що доля мільярдів людей у світі та мільйонів компаній опинилася в залежності від волі «купки людей» з гарматами, які контролюють вузьку протоку завширшки близько п’ятдесяти кілометрів. «Це абсурд, і все ж таки ця ситуація змінить енергетичний ландшафт на роки наперед, адже, як я сказав сьогодні вранці своїм колегам, ваза вже розбита — а розбиту вазу не склеїш. Наслідки будуть серйозними для всієї світової економіки, подібно до того, як це було в 1970-х роках під час нафтових шоків, а також у Європі після вторгнення Росії в Україну», — сказав Біроль. Він спрогнозував, що ринок залишатиметься нестабільним протягом тривалого часу, і навіть за сприятливих умов на відновлення знадобиться кілька років. Біроль припускає, що відповіддю на проблеми з постачанням енергоресурсів стане бурхливий розвиток поновлюваних джерел енергії, ядерної енергетики та поширення електромобілів. Раніше повідомлялося, що Ізраїль і США заявили про атаки по Ірану — операції під назвою Рик лева ( Ізраїль) і Епічна лють ( США) 28 лютого. У Тегерані та низці інших великих міст Ірану прогриміли численні вибухи . Згодом Армія оборони Ізраїлю підтвердила, що аятола Алі Хаменеї загинув унаслідок атаки у своїй резиденції , яка була повністю зруйнована, вранці 28 лютого. Також було підтверджено смерть головнокомандувача Корпусу вартових ісламської революції ( КВІР) Мохаммеда Пакпура. За даними агентства IRNA, під час атаки було ліквідовано і головного радника з питань безпеки верховного лідера Ірану Алі Шамхані. У відповідь на атаку Іран запустив балістичні ракети по Ізраїлю. Також іранські ракети та дрони атакували військові бази США в Катарі, ОАЕ , Бахрейні, Кувейті, Саудівській Аравії та Йорданії. Зокрема про численні вибухи повідомлялося в Дубаї, Абу-Дабі та Ер-Ріяді. NV писав про те, як ринки відреагували на іранську кризу . 2 березня 2026 року в Перській затоці стали на якір відразу 150 танкерів . Постачання нафти і LNG було зупинено. Зупинка танкерів у Перській затоці підняла ціну на газ до рекордної позначки . Водночас у США заявили, що Іран не перекрив Ормузьку протоку . 5 березня 2026 року стало відомо про те, що компанія Aluminium Bahrain ( Alba), яка управляє одним із найбільших у світі плавильних заводів, попередила клієнтів про припинення поставок через загострення конфлікту на Близькому Сході. Теги:   Іран Криза Нафта війна США в Ірані макроекономіка Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter