«Ветеранів буде до 4 млн точно» Інвестбанкір Позняк, який втратив на війні ногу, — про бізнес побратимів і стан економіки після війни

Сергій Позняк, ветеран і власник кількох бізнесів, детально розповідає про всі перешкоди для ветеранів, що вирішили стати підприємцями і пояснює як їх подолати. Пощастило. В коридорі компанії Cronvest журналіст NV зустрів її власника Сергія Позняка разом з Денисом Малишенком. Обидва — ветерани російсько-української війни. Перший до того ж засновник ветеранського фінсервісу FinStream і голова Асоціації підприємців-ветеранів. Другий — підприємець-початківець. Перший втратив на війні ліву ногу, другий — ліву руку. З цього трагічного збігу доль Позняк склав купу чорних жартів, якими радо ділиться з журналістом NV. Як і годиться, в кожному з його жартів є частка правди. Правда про те, чому банки бояться кредитувати ветеранів і чому їм аж ніяк від цього кредитування не дітися. Правда про ухвалений парламентом закон на користь ветеранського бізнесу, який значно ускладнив його. Правда про загрози та можливості, які виникнуть, і вже виникають при поверненні мільйонів героїв війни до дому. Про все це NV поговорив з Позняком. Але лише після того, як той закінчив справу на 1,5 млн грн з побратимом та бізнес-партнером Малишенком. А вже потім, не чекаючи першого запитання, Позняк розповів про все вищезгадане, а розпочав іронічно з історії про народження ідеї створення бізнес-клубу за участю центру воєнної травми Superhumans . Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів / Фото: NV/Олександр Мєдвєдєв —  Руднєва Оля [ CEO Superhumans ] сказала мені, що вона мріє, щоб хлопці ( таки як я «паралімпійці» — сміється) об'єднувалися навколо чогось, і щоб це була не травма. Пряма мова як вона мені це сказала: «вони дружать між собою, «ніжки з ніжками», у кого нема ніг, «ручки з ручками», хто втратив руку ( и), «мордочки з мордочками». Вони певно не стануть супербізнесменами, але вони почнуть тусити навколо бізнес-ідей, щось зробити, придумувати, і у них в голові не буде, у кого там нема ноги, руки, або щось з обличчям. Спочатку я виступав в цій створеній бізнес-школі, потім ми десантували туди наших спікерів від Асоціації. Класний вийшов кейс. —  Денис Малишенко, якого я тільки-но тут у вас зустрів, також там вчився? —  Так. Денис, використовуючи ті знання для початківців, почав на OLX торгувати плиткою. Справа у нього нормально пішла. І він прийшов тоді до мене і каже: мені потрібен склад і велика закупка плитки. Ветеранам і військовим зараз в банках кошти не дають, тому він звернувся до першого ветеранського фінансового сервісу FinStream. Зараз у нього третій чи четвертий транш, ми весь час з ним взаємодіємо. Ми профінансували йому закупку плитки, два навантажувача і він почав торгувати. Наймає виключно ветеранів, або членів родин ветеранів. За минулий рік сплатив вже 5 млн грн податків. І от з наступного тижня ціни на закупку зростають. Він прийшов до мене і каже: «мені потрібні гроші». А я якраз отримав компенсацію за втрату кінцівки. Я кажу: Денисе, гроші є. Ми внесли це в додатковий капітал і видали йому позику. Мова десь про 1,5 млн грн. Але ж яка картинка! Одноногий кредитує однорукого. —  Вибачте, що я сміюся там, де слід плакати. Але мені видається, що я розумію, чому так відбувається. Да ви і самі сказали, що банки неохоче кредитують ветеранів. Так? —  Є об'єктивні причини. На сьогодні банки, фінансові установи не можуть без ризиків фінансувати ветеранів. Бо існує законодавство, яке забороняє нараховувати їм пеню, штрафи. В принципі можемо нараховувати відсотки, але ветеран має право їх не сплачувати. Ну і плюс репутаційний ризик. Я говорив з багатьма головами управлінь банків, президентами банківських асоціацій. Вони кажуть: Сергію, ми вас поважаємо, любимо, але уявіть ситуацію: ми видали гроші ветерану, і він не повертає. Ми йому подзвонимо, натякнемо, попросимо: друже, може ти нам хоч трішки повернеш. І за пів години під відділенням будуть стояти побратими з плакатами. Я сам ветеран, у нас в менеджменті, в борді — ветерани. Мені такого сказати не можуть. Тому це є ризик. За три роки роботи ми видали ветеранських кредитів десь на 200 млн грн. Ми три роки працюємо у війні. У нас NPL, тобто частка непрацюючих [ запозичень ] — нуль. На жаль, ми не можемо дати кредит за [ державною ] програмою 5−7−9, і не можемо для ветеранів опуститися нижче облікової ставки 15%. —  Тобто банкіри пояснили вам чому бояться видавати позики ветеранам і на цьому розмова закінчилась. Так? —  Розмова не закінчилася. Я [ працюю ] в двох робочих групах в парламенті разом з цивільним ринком. Представники цивільного ринку кажуть цинічно: як це не сумно, але ветерани є оперативним резервом, це ті перші, які йдуть на війну. І вони на війні гинуть. І ми не можемо стягнути кошти. Таке горе в людей, капець. Це я чув на власні вуха на комітеті, на робочій групі у Гетьманцева. Потім кажуть: ми не можемо стягнути навіть з сімей загиблих. Ми не можемо нарахувати там відсотки. Законодавець ухвалює непередбачувані популістські рішення, ми вже збилися з рахунку мораторіїв, які на нас наклали. А ще ми не можемо верифікувати точно, це військовий чи не військовий, чи ветеран. Документів підроблених дуже багато, і немає єдиного реєстру. Зараз це питання вирішується, є у нас і Армія+, і Резерв, і відповідно це може бути, і точно буде підключено. —  Я не фінансист, тому моє наступне запитання на правах дилетанта: а хіба в цьому сегменті немає місця для страхових компаній? —  Після цієї зустрічі у мене буде зустріч з Віктором Бєрліним, це голова федерації страхових організацій України. Вони щось придумали, ми зараз будемо рухатися в цьому плані. Страхові компанії почали нас фінансувати. VUSO вже купило ветеранські облігації, і ми за рахунок цих коштів зараз фінансуємо ветеранські компанії. Звісно, цього замало, аде це тільки початок. —  Коли я згадав страхові компанії, я більшою мірою мав на увазі страхування угод. Хеджування ризиків. — Є така історія. Але це мають бути міжнародні страхові компанії. Військові ризики мають бути перестраховані, але у нашого страхового ринку культура перестраховки відносно закордонних наших колег дуже низька. —  Добре, закінчимо з банками. Вони й самі бідолашні «страждають» від надмірної рекордної ліквідності, яку « рятують» через ОВДП. —  Вони отримують надприбутки, не ризикують. Але ж вони мають розуміти, що ветеранів буде до 4 млн точно. Зараз вже 2 млн є. Це ж ще нічого не закінчилося. Підготовка до нового життя / Фото: Superhumans —  4 млн для такої країни як Україна — це третина працездатного населення. — Ну, скажімо, дослідження, в тому числі і наше, яке ми проводили з Інститутом майбутнього, Ветеранським фондом і міністерством ветеранів кажуть, що найбільша категорія серед них — це підприємці, їх 13%. І ця цифра зростатиме, тому що хлопець, який зліз з сіялки і пішов на війну, там чотири роки воює, він вже командир роти, в нього 100 людей в підпорядкуванні. Про рівень мультізадачності, креативності, і кризовості ситуації годі й казати. Він же готовий топ-менеджер, СЕО. —  Ветеранів до 4 млн, з них 13% на сьогоднішній день підприємці. І ще 69% хочуть бути підприємцями. На що здатен цей ресурс? — Найголовніше, на що здатен цей ресурс, як для мене, це створити нову бізнесову еліту. Це зростання ВВП на 2−3% чітко може. Далі. Реалізація ідеї ветеранських індустріальних парків, де ветерани будуть об'єднуватися, це в рази підвищить ефективність діяльності. У нас є голова [ парламентського ] підкомітету з питань соціального захисту про ветеранів Анатолій Остапенко, він вийшов за ініціативою узаконити статус ветеранських фінансових установок за зразком Сполучених Штатів. Вони можуть нараховувати відсотки, і відповідно ми ринку дамо інструмент, який може фінансувати ветеранів, а з цивільного фінансового сегменту знімаємо і приймемо ганьбу на себе. У мене перед очима — Navy Federal Credit Union ( найбільша у світі некомерційна кредитна спілка в США, що обслуговує військовослужбовців, ветеранів та їхні родини). Її створили ветерани, військові. Сім чуваків у 1933 році скинулися і створили таку касу. Сьогодні ця фінансова установа має активів на $124 млрд. За 2025 рік вони виплатили більше $3 млрд дивідендів. Уявляєте! Це моя мета. —  Є такий стійкий штамп, до певної міри закарбований в медіа, що ветеранський бізнес це винятково дрібне підприємництво, піцерія, шаурмячна тощо. —  Це стереотип, який ми легко руйнуємо. Я зараз вам покажу ( достає з кишені смартфон, відкриває на ньому світлини). У нас є класний кейс, коли члени CEO Club [закритий бізнес-клуб, який об'єднує власників та топменеджерів середнього та великого бізнесу в Україні] вклалися в будівництво. Ми їм [ ветеранам-підприємцям ] забезпечили фінансування, і вони будують ось такі будинки. Уже сьогодні цей [будинок] введений в експлуатацію. Залишилося всього 16 квартир. Ми профінансували 47 млн грн спочатку, і потім ще $800 тис [близько 32−33 млн грн]. І вони побудували вже чотири таких комплекси. Зараз вже будуть вкладати інвестори. Забезпечили дохідність з прив’язкою до валюти майже 20%. Це вам про « ветеранські кав’ярні» та «шаурму». Сергій Позняк, та його активне суспільне життя / Фото: DR —  В лютому набув чинності Закон України, який запроваджує офіційний статус « суб'єкта ветеранського підприємництва» якщо ветерану належить 100% компанії. Ви називаєте цю норму дискримінаційною . Поясніть. —  З точки зору бізнес-процесу це небезпечне. Тому що ти не можеш нікого взяти, в партнери, залучити інвестиції, дати опціон якомусь суперспецу, найняти працівника, якому в майбутньому можеш пообіцяти частку в компанії. Це обмежує ветеранський бізнес. Легше не бути ветеранською компанією, аніж бути нею. Це крок до перетворення ветеранських компаній в малий мікробізнес, в шаурмячну. Зараз зареєстрований законопроект 13493. І ми внесемо зміни. —  В березні ви взяли участь у Вашингтоні в зустрічі Ukraine week . Там ви закликали американських партнерів інвестувати у ветеранські проєкти, називаючи їх найбільш стійким сектором української економіки. Це така красивість, чи ви говорили з цифрами на руках? — Я говорив з цифрами на руках. Натепер наші американські партнери, компанія Azstar, яка постачає матеріали Пентагону, надає логістичні послуги, запчастини. Ми з ними реалізували проєкт, який називається Вміло діло. Нам вдалося залучити близько $5 млн в цей проєкт. Ветеранська логістика. Вони закупили автомобілі, які ми давали ветеранам в розстрочку. Зараз буде наступний етап. Ми завозитимемо легкові автомобілі. Крім того, вони проінвестували 6 млн грн в ветеранські облігації. І зараз ця компанія працює з Нафтогазом. Вони на етапі укладання однієї з найбільших угод в історії Нафтогазу. —  Я не можу сказати. Не на видобуток. До речі, ветеранська складова в рамках мінеральної угоди звучить вже не один раз. І, власне, я думаю, що ми підпишемо меморандум з американцями про залучення ветеранських компаній як підрядників, субпідрядників в реалізації цієї угоди. Це буде в червні в Польщі. Крім того, ветеранська економічна складова дасть можливість працювати тут безпечно. Ринок праці під час війни. Український бізнес визнав, що зволікає з головним кадровим ресурсом —  Що ви маєте на увазі «працювати безпечно»? Це ж буде повоєнний час. —  Велика кількість трофейної зброї [ залишиться ] на руках. Велика кількість людей повертаються з війни в певних станах, з певними думками. Чи будуть вони всі зайняті? Це окрема тема. Плюс додайте величезну кількість замінованих територій. Тому на ветеранську частину, я скажу, лягає велика відповідальність. Треба розраховувати на це. —  Я закінчу питанням, з яким я постукав до вас у месенджер. От прямо звідти і читаю: з точки зору економічного розвитку, інвестиційної привабливості, якою протягом п’яти років має стати Україна, за яку воюєте ви та усі ваші побратими? — Я сподіваюся на те, що ми все-таки розвинемо виробництво в середині країни. Не будемо продавати навіть борошно, будемо продавати булочки. Не будемо продавати руду, а будемо продавати виделки. Ми маємо стати продуктовою країною, а не сировинною, за рахунок цього зможемо підвищити ВВП. В горизонті п’яти років, безумовно, у нас буде ветеранська економіка. Це буде нація ветеранів. Теги:   Війна Росії проти України Ветерани Малий бізнес Кредити Сергій Позняк Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter