НВ (Новое Время)

Швидкість 540 мільйонів км/год. Астрономи простежили за «диханням» чорної діри

Міжнародна група дослідників здійснила науковий прорив, вперше вимірявши миттєву потужність струменя (джета) чорної діри в режимі реального часу. Об'єктом дослідження стала знаменита система Cygnus

Міжнародна група дослідників здійснила науковий прорив, вперше вимірявши миттєву потужність струменя (джета) чорної діри в режимі реального часу. Об'єктом дослідження стала знаменита система Cygnus X-1, розташована на відстані близько 7200 світлових років від Землі. Система складається з чорної діри та масивної зірки — блакитного надгіганта, які обертаються навколо спільного центру мас. Раніше астрономи могли оцінювати потужність таких викидів лише за непрямими ознаками, вивчаючи сліди, залишені в космосі протягом тисячоліть. Це було схоже на спробу зрозуміти роботу двигуна за старими відбитками шин на дорозі. Проте аналіз радіоспостережень високої роздільної здатності за останні 18 років дозволив науковцям застосувати принципово нову стратегію. Ключем до розгадки стали « танцюючі струмені». Дослідники помітили, що потужні зоряні вітри від зірки-компаньйона тиснуть на джети чорної діри, змушуючи їх згинатися та відхилятися від прямої траєкторії. Ретельно вимірявши ступінь цього вигину за допомогою комп’ютерного моделювання, вчені вирахували силу, необхідну струменям, щоб протистояти тиску вітру. Результати виявилися вражаючими: струмені переносять енергію, що дорівнює приблизно 10 000 сонячних одиниць. Швидкість руху матерії в цих потоках сягає 540 мільйонів кілометрів на годину, що становить майже половину швидкості світла. Розрахунки підтвердили, що близько 10% енергії, яка вивільняється під час падіння матерії в чорну діру, перенаправляється назад у космос у вигляді цих потужних потоків. Це відкриття змінює уявлення про чорні діри як про виключно « космічні пилосмоки». Насправді вони діють як гігантські енергетичні двигуни, що здатні нагрівати газ у галактиках та впливати на процеси зореутворення. Новий метод вимірювання дозволяє астрономам бачити роботу цих « двигунів» у дії, що відкриває шлях до глибшого розуміння еволюції всього Всесвіту. Результати роботи опубліковані в престижному науковому журналі Nature Astronomy . Теги:   Чорна діра Космос Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter