Тіньовий аспект демографії Україні

Демографічні процеси значно складніші, ніж здається, і залежать від багатьох змінних Демографічні коливання завжди мають три складники: народжуваність, смертність та міграцію. Дві базові причини, що впливають на демографічну картину суспільства, — це економіка та безпека. Але якби цим вичерпувалися картина популяційних змін, то малозабезпечена і нестабільна Африка не переживала б безпрецедентний демографічний вибух, а благополучна, розвинена Європа не старішала б найшвидше у світі. Демографічні процеси значно складніші, ніж здається, і залежать від багатьох змінних. Чим більше часу проходить з моменту виїзду за кордон, тим менший відсоток людей готовий буде повернутися в Україну. Ще задовго до повномасштабного вторгнення Україна почала втрачати через міграцію значну частку з 52 мільйонів ( такий історичний максимум чисельності громадян за всі часи існування був зафіксований у 1993 році). Точних даних немає, але з початку 90-х і до війни Україну залишили від 3 до 5 мільйонів людей, а з початку війни у 2014 до повномасштабного вторгнення ще ймовірно 1,5−2 мільйони виїхали з країни. Відповідно до звітів Євростату ( на лютий 2026 року), загальна кількість українців під захистом у ЄС становить приблизно 4,4 млн осіб. З них, у країнах Європейського Союзу статус тимчасового захисту мають близько 1,16 мільйона дорослих чоловіків з України. Якщо в березні 2022 року дорослі чоловіки становили орієнтовно пів мільйона — 15% від усіх біженців, то на початок поточного року вони вже склали більше ніж 26%. Частково таке зростання зумовлено дорослішанням українських хлопців, але лише частково. Важливий аспект, на якому майже ніхто не наголошує, — народжуваність дітей від українських матерів в еміграції. За даними, які базуються на офіційній реєстрації в консульствах України та державних реєстрах країн ЄС ( по фактичному народжені в лікарні), можна приблизно визначити, що за межами України щороку народжується від 35 до 50 тисяч українських дітей. Якщо згадати, що в самій Україні за 2025 рік народилося трохи більш як 168 тисяч малюків, то закордонні дані виглядають ще більш вражаючими. Найбільше дітей народжується у Німеччині, де з 1,26 мільйона біженців понад 550 тисяч жінки. Щорічно там з’являється на світ 11−12 тисяч українських дітей. У Польщі, де менше мільйона біженців та понад 400 тисяч жінок, народжується по 10 тисяч дітей на рік. У Чехії, з 400 тисячами біженців, серед яких жінок 174 тисяч, щороку з’являються 2−3 тисячі новонароджених. Хоча Україна, безумовно, визнає таких дітей своїми громадянами за правом походження, у багатьох країнах ЄС вони отримують доступ до місцевих соціальних благ, що стимулює батьків залишатися. Чим довше дитина росте в середовищі іншої країни, тим менша ймовірність, що родина повернеться до України. Покращення демографічної ситуації — завдання комплексне, і на жаль, за умов війни далеко не все залежить від держави. Але є напрямок, в якому, навіть за наявних обставин, саме держава має суттєвий вплив на ситуацію. Йдеться про медичний аспект, який має значний вплив на покращення умов для жінок, що прагнуть материнства. В останні роки прийнято ряд законів та підзаконних актів, які хоч трохи послаблюють демографічний тиск. Закон про репродуктивні права військових був прийнятий у 2024 та уточнений у 2025 роках. Відповідно до нього держава гарантує військовослужбовцям право на безоплатний забір та зберігання ( кріоконсервацію) їхніх репродуктивних клітин. Після тривалих дискусій було також законодавчо дозволено використовувати збережений біоматеріал у разі загибелі військового ( за наявності його попередньої згоди), що дозволяє дружинам загиблих воїнів народжувати від них дітей. Але система досі не запрацювала на повну силу. Йдеться лише про тисячі випадків застосувань кріоконсервації за цим законом. У чому причина? У неготовності людей до таких новацій, чи, можливо, вони не хочуть стикатися з бюрократичною плутаниною у цьому чутливому питанні? Щорічною постановою Кабінету Міністрів ( зокрема на 2025−2026 роки) до переліку безоплатних для громадян України послуг увійшло « Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій». Вперше в історії України державний бюджет почав напряму фінансувати цикли ЕКО для цивільних пар. У стартовий 2024 рік програмою скористалося близько 1 900 жінок, за 2025 рік — вже 7000 жінок. Очевидно, що це далеко не повне покриття потреб. Попри важливість такої ініціативи, все очевиднішими стають її недоліки. Репродуктивними технологіями в Україні займаються лише приватні клініки. Відсутність здорової конкуренції з боку держави робить ситуацію щодо формування вартості послуг не прозорою, а безальтернативність звужує можливості пацієнта. Ще у десятих роках почалася реформа, в ході якої у більшості обласних центрів на базі старих пологових будинків створили надсучасні пренатальні центри III рівня. З 1 квітня 2020 року пологи стали офіційно безоплатними для пацієнток. На сьогодні Закон гарантує повне покриття стандартного пакета послуг: від вибору пологового будинку ( незалежно від місця реєстрації) до складних операцій та ліків. Проблема з профільними закладами якраз виникла у зв’язку з падінням народжуваності. Пологові страждають через нестачу пацієнток. З одного боку, конкуренція для підвищення якості — це добре. З іншого, недофінансування призводить до вимивання висококваліфікованих кадрів. Ще одна суттєва, хоча й малопомітна проблема — відсутність державної інституції, яка б займалася всіма медичними аспектами народжуваності, від проблематики безпліддя до зниження дитячої смертності. На даному етапі в Україні навіть статистика ведеться поверхово. А треба забезпечити ще глибинну практичну та профілактичну роботу з травмованим війною суспільством, проводити наукову роботу, втілювати інновації тощо. У держави ще довгий час не вистачатиме на це коштів. Саме у таких випадках варто спиратися на міжнародні експертні спільноти та організації-донорів. Для того, щоб вони ефективно запрацювали, необхідно, щоб світова спільнота чітко усвідомлювала: інвестиції в українську демографію — це внесок у захищеність, як мінімум, Європи. Теги:   Суспільство Демографія Населення Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter