НВ (Новое Время)
Таємниці земних глибин. Вчені виявили масштабну деформацію мантії біля ядра планети
Глибоко під поверхнею Землі, у шарах мантії, безперервно циркулюють повільні конвекційні потоки, які не лише рухають тектонічні плити, а й розтягують та деформують саму речо
Глибоко під поверхнею Землі, у шарах мантії, безперервно циркулюють повільні конвекційні потоки, які не лише рухають тектонічні плити, а й розтягують та деформують саму речовину планети.
Нове масштабне дослідження, результати якого опубліковані в науковому журналі The Seismic Record , вперше представило глобальну картину процесів, що відбуваються в найглибших зонах земних надр.
Група вчених під керівництвом Джонатана Вольфа з Каліфорнійського університету в Берклі дослідила майже 75% нижньої частини мантії — шару, що розташований безпосередньо над межею ядра і мантії, приблизно на глибині 2900 кілометрів нижче поверхні Землі. Для створення цієї безпрецедентної карти дослідники проаналізували понад 16 мільйонів сейсмограм, зібраних із 24 центрів обробки даних по всьому світу. Цей масив інформації став одним із найповніших сейсмічних наборів даних, коли-небудь доступних науці.
Основним методом дослідження став аналіз сейсмічної анізотропії. Під час землетрусів генеруються хвилі зсуву, які проходять крізь планету з різною швидкістю залежно від напрямку та властивостей матеріалу. Зміна швидкості цих хвиль дозволяє вченим виявляти зони, де матеріал мантії зазнав деформації. Якщо у верхніх шарах мантії ці процеси добре вивчені та пов’язані з рухом літосферних плит, то динаміка найнижчих шарів досі залишалася загадкою.
Результати аналізу показали, що деформація спостерігається приблизно на двох третинах досліджених регіонів. Найбільш інтенсивні зміни виявлені в зонах, куди протягом мільйонів років опускалися стародавні тектонічні плити — цей процес відомий як субдукція.
Дослідники вважають, що під час занурення плити взаємодіють із межею ядро-мантія, де екстремальні тиск та температура змінюють структуру мінералів. Це створює особливу анізотропну « тканину» породи, яка викривляє сейсмічні сигнали.
Джонатан Вольф підкреслив, що відсутність деформаційного сигналу в деяких регіонах не означає їхній спокій — можливо, сучасні методи просто ще не здатні зафіксувати занадто слабкі коливання. Проте зібраний « скарб» даних дозволяє сподіватися, що в майбутньому вчені зможуть повністю відтворити глобальну систему потоків усередині планети. Це відкриття має вирішальне значення для розуміння еволюції Землі, її теплового балансу та природи тектонічних процесів, що формують вигляд нашого світу.
Теги: Геологія
Тектонічні плити
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter