Реагувати не прийнято. Чому поліція вкрай рідко застосовує зброю

Юрист, старший викладач НаУКМА, аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив Про українську поліцію, безпеку і насильство Дозвольте мені з міждисциплінарного погляду соціальних наук пояснити одну просту річ про насильство: поліція як система діє ефективно, але в екстраординарних, нетипових для нашого суспільства випадках насильства — неефективно. Причина цьому — статус-кво суспільства, безпечного з позиції вуличної злочинності. І він не змінювався з середини 2000-х років. Справа в тому, що поліція має стандартні операційні процедури для всіх ситуацій: як формальні — прописані на рівні алгоритмів, тактичної підготовки тощо, так і неформальні — страх застосовувати силу з огляду на дисциплінарну відповідальність, тиск з боку керівництва щодо « іміджу поліції, аби поменше скарг», небажання лізти в проблеми соціальної нерівності ( приклад — нереагування на агресію в бік ТЦК). Причина цього — у нас дуже низький рівень вуличної злочинності, що обумовлено гомогенним суспільством. Для нас типове вбивство — це «поножовщина співбутильників» на свята, а не шутінг, розбій чи бандитизм на вулиці. З огляду на це поліція застосовує зброю вкрай рідко — навіть коли є загроза для їхнього життя. Поліцейські гинуть від екстраординарних ситуацій — коли застосовують зброю проти них. Таких випадків стабільно декілька в рік. Натомість якщо вони не можуть захистити себе, то тим паче цивільних , що потребують допомоги, бо реагувати швидко і на ураження не прийнято. Статус-кво полягає в тому, що загалом проблеми вирішуються діалогом, фізичною силою, затриманням, «втихомиренням з боку громади» тощо. Натомість випадки застосування зброї мають негативні наслідки для поліцейських, якими б вони законними не були. Це повʼязано з правовою культурою і судовою практикою, адже не тільки необхідна оборона ( самооборона) — майже нереальна в доведенні в суді для цивільних, це працює ще і навпаки — законне, пропорційне і необхідне застосування зброї поліцейськими теж довести складно. Тому в теорії протоколи є, навички трохи натреновані ( на тактичну підготовку годин дуже мало), але страх застосування переважає все. Як наслідок — у ризикованій для життя ситуації ми не можемо передбачити поведінку людини, але можемо здогадатись, що зброя буде застосована в останню чергу. В такі парадигмі мінімального вуличного насильства поліція і працює. В типових ситуаціях — ефективно. А в екстраординарних випадках, де по поліцейських відкривають вогонь під час перевірки документів, на блокпостах чи теракту, як у Києві — неефективно. Звісно, КОРД потім розібрався, але вся описана вище ситуація пояснює, чому загинуло так багато цивільних, перш ніж терориста було ліквідовано. Повторюсь, це виняток з правила, тому професіоналізм поліції наявний в типових ситуаціях, а не екстраординарних. Валерій Пекар Вимкніть офіс простих рішень. Про теракт у Києві та зброю Що тут причина, а що наслідок — подумайте самі: 1) недовіра суспільства до летального застосування зброї і політичні ризики для влади, де поліція вбиває людей, чи 2) невідпрацьовані навички застосування зброї, помножені на страх її застосувати і боязнь того самого керівництва поліції через « розкрутку спіралі насильства»? Як дасте собі відповідь на це питання — багато проблем поліції, ТЦК, СБУ та інших органів, які мали б «діяти жорсткіше по закону», але не діють, стануть зрозумілими. Це не лише відповідальність цих органів, а й суспільне ставлення до проблеми насильства, навіть законного застосування летальної сили. У відносно безпечному суспільстві ( навіть в умовах війни) стріляти на ураження не прийнято — ні цивільним, ні тим, хто має повноваження. Така модель дозволяє мати спокій на вулицях, але робить систему безпорадною в екстраординарних ситуаціях. Коли їх кількість мінімальна — поріг толерантності до непрофесіоналізму в таких ситуаціях не переступається, отже, після чергового скандалу все лишається як було. Система аутопоетична, тобто самовідтворює себе з усіма реформами і скандалами. P. S. Це не виправдання і не пояснення дій окремих осіб, а кримінологічний ( чи соціолого-правовий) погляд на поліціювання і соціальну проблему протидії насильству. Текст опублікований з дозволу автора Теги:   Стрілянина у Києві Теракт Патрульна поліція Національна поліція України Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter