НВ (Новое Время)
Процеси порушено. Більшість придатних для життя планет можуть бути надто сухими — дослідження
Нове дослідження показало, що багато планет , які вважали придатними для життя, можуть бути непридатними через нестачу води — навіть якщо вони перебувають у правильній зоні зірки. Для стабільного клі
Нове дослідження показало, що багато планет , які вважали придатними для життя, можуть бути непридатними через нестачу води — навіть якщо вони перебувають у правильній зоні зірки. Для стабільного клімату їм потрібно значно більше води, ніж вважалося.
Про це пише видання SciTechDaily .
Дослідники з University of Washington з’ясували, що планета розміром з Землю повинна мати щонайменше 20−50% об'єму земних океанів, щоб довго залишатися придатною для життя. Без цього не працюють процеси, які регулюють клімат.
Астрономи вже підтвердили існування понад 6 тисяч екзопланет, і ще мільярди можуть бути в галактиці. Частина з них розташована в зоні, де можливе існування рідкої води. Але цього недостатньо — важливу роль відіграє взаємодія води з атмосферою та геологією.
Як пояснила провідна авторка дослідження Хаскель Вайт-Гіанелла, під час пошуку життя доводиться відсіювати частину планет, і сухі світи можуть не підходити.
У роботі вчені вивчали планети з дуже малими запасами води. Вони виявили, що ключову роль відіграє геологічний вуглецевий цикл — процес, який переносить вуглець між атмосферою та надрами і допомагає підтримувати температуру.
На Землі вуглекислий газ із вулканів потрапляє в атмосферу, розчиняється в дощовій воді, реагує з породами і зрештою осідає в океані. Згодом цей вуглець повертається на поверхню через тектонічні процеси.
Якщо води замало і дощів немає, цей цикл порушується. Вуглекислий газ накопичується в атмосфері, утримує тепло, температура зростає, а залишки води випаровуються. У результаті планета перегрівається і стає непридатною для життя.
Дослідники змоделювали такі умови за допомогою комп’ютерних симуляцій, щоб краще зрозуміти поведінку води на сухих планетах. Вони уточнили попередні моделі, додавши фактори, які впливають на випаровування і опади.
Старший автор Джошуа Крісансен-Тоттон зазначив, що ці моделі допомагають зрозуміти, як працює «термостат» планети і чому він може давати збій.
Як приклад учені наводять Венеру. Вона подібна за розмірами до Землі і могла мати воду в минулому, але зараз має екстремально високу температуру. Ймовірно, менша кількість води на початку порушила її вуглецевий цикл, що призвело до накопичення вуглекислого газу і втрати води.
Майбутні місії до Венери можуть допомогти зрозуміти, що саме сталося з планетою і чи могла вона колись підтримувати життя. Це також допоможе точніше оцінювати придатність далеких екзопланет.
Теги: Планети
Космос
Дослідження
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter