НВ (Новое Время)
Попіл перших наднових. Вчені розкрили історію формування зірок після Великого вибуху
Астрономи нарешті знайшли те, що професор Кевін Шлауфман порівнює з генетичним кодом античних богів. Зірка SDSS J0715−7334, яку вже встигли прозвати « Стародавнім іммігрантом», виявилася
Астрономи нарешті знайшли те, що професор Кевін Шлауфман порівнює з генетичним кодом античних богів. Зірка SDSS J0715−7334, яку вже встигли прозвати « Стародавнім іммігрантом», виявилася справжньою капсулою часу.
Вона належить до другого покоління зірок, а отже, сформувалася безпосередньо з пилу, який залишився після вибухів найперших світил Всесвіту — легендарного населення Population III. Ці первісні гіганти були масивними, жили яскраво і вмирали молодими, засіваючи стерильний водень і гелій першими в історії важкими елементами, пише видання Space.
Одразу після Великого вибуху у Всесвіті існували лише водень, гелій та мізерна дещиця літію. Усі інші елементи — те, що астрономи називають « металами» — «кувалися» всередині зірок. Якщо наше Сонце містить близько 1,3% таких важких домішок, то SDSS J0715−7334 має лише 0,005% від цього показника. Вона виявилася вдвічі «чистішою» за попередню рекордсменку Чумацького Шляху. Александр Джі пояснює такий дефіцит вуглецю тим, що зірка сформувалася з первісної хмари газу, яку встигли злегка « забруднити» лише уламки від наднової Популяції III.
Використавши спектрограф 6,5-метрового телескопа Магеллан у Чилі, вчені змогли реконструювати портрет « батьківського» об'єкта. З’ясувалося, що першозірка, яка породила цей матеріал, була масою щонайменше в 30 разів більшою за наше Сонце, а її вибух мав колосальну енергію.
« Хоча сама ця зірка не має первісного складу, це максимально близький результат до Популяції III за цим показником, який коли-небудь отримували астрономи», — зазначає Кевін Шлауфман у статті для Nature Astronomy.
Зірку знайшли за 80 000 світлових років від Землі, і студенти Александра Джі вже встигли охрестити її «Давнім іммігрантом». Назва не випадкова: об'єкт мігрує з гало Великої Магелланової Хмари — невеликої галактики-супутниці, яка лише нещодавно наблизилася до Чумацького Шляху.
Це відкриття натякає на те, що подібні «хімічні викопні» варто шукати саме в таких невеликих системах, де зореутворення не було настільки інтенсивним, як у нас. Шлауфман наголошує, що ми лише почали шкребти поверхню історії того етапу, коли Чумацький Шлях був ще молодим, а виявлення таких об'єктів за допомогою оглядів SDSS дозволяє нам нарешті почати похвилинно відновлювати хімічну еволюцію всього Всесвіту.
Теги: Вчені
Космос
Зірки
Великий вибух
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter