Покарання за прояви антисемітизму. Що треба розуміти про новий закон

Депутат Верховної Ради VIII скликання Спостерігаю дивну хвилю брехні та істерії через те, що Зеленський підписав закон про покарання за прояви антисемітизму Цікаво, що закон Верховна Рада ухвалила ще у лютому 2022 року, але Зеленський лише зараз знайшов час його підписати. Хоча це не перший раз, коли він так порушує закон. А далі почалося волання на тему, що тепер не можна буде критикувати Зеленського, бо це буде антисемітизмом. Ні. Це брехня. Якщо ви критикуєте Зеленського за його популізм, факапи, брехню та друзів-корупціонерів, а також за скоєні злочини, то це не підпадає під цей закон. А от якщо ви атакуєте Зеленського за його національність, то це і є антисемітизм. Навіть якщо антисемітам це не подобається. Наступна брехня була про те, що це зроблено для Ізраїлю або щоб отримати якусь підтримку від Ізраїлю. Це теж брехня. Причому дуже примітивна. За всі роки Незалежності України ще ніколи не були настільки поганими стосунки між Україною та Ізраїлем. І це досягнення саме Зеленського. Мене щиро дивує, що деякі розумні люди пишуть про те, що навіщо цей закон в Україні, якщо Ізраїль досі не визнав Голодомор. А цей закон — щоб не було антисемітських образ у бік ізраїльтян чи українських євреїв? Може, варто визнати, що Ізраїль тут ні до чого? До речі, таке положення є і в ЄС, куди Україна крокує. При тому, що у багатьох урядів ЄС теж не найкращі стосунки з керівництвом Ізраїлю. Але це не заважає європейцям захищати своїх громадян від антисемітизму і карати за нього саме антисемітів, хоча це антисемітам дуже не подобається. А щодо визнання Голодомору, то хочу нагадати, що під час 8 скликання, коли я був нардепом та заступником групи дружби між парламентами України та Ізраїлю, ми спромоглися подати закон про визнання Голодомору в Кнесеті. І для цього була проведена велика робота. Але завершити нам не вдалося, бо Володимир Зеленський розпустив парламент, мудрий український народ проголосував за «слуг», і вся робота пішла коту під хвіст, а «слуги» цим не займалися. Може, тому, що були орієнтовані на інше? Але у будь-якому випадку це сталося саме завдяки волевиявленню у 2019 році. Лана Зеркаль Вбити дракона. Який шлях обере Зеленський І останнє. На жаль, я бачу, як антисемітизм зростає. У цьому є провина Зеленського. Є помітна участь і росіян, які активно прогрівають цю тему. І є схильність багатьох українців до простих рішень. Все це дає ґрунт для зростання антисемітизму. Хочете приклад? Пишуть, що у порт Хайфи зайшов російський корабель із зерном з ТОТ. І зразу з’являється меседж: «Ізраїль купує зерно з ТОТ». Не покидьки, які купили, і не покидьки, які дозволили завезти те зерно, а Ізраїль. А тоді, коли ловлять чергового українця, який наводив ракети на українські міста або підкладав вибухівку для ураження своїх співгромадян, то варто писати, що це Україна працює на Кремль? Чи це інше? Не треба узагальнювати. За кожним злочином стоїть прізвище, а не національність. І я критикую Міндіча не тому, що він єврей, а тому, що він частина корупційної вертикалі. Для мене не була важлива національність тих, хто був зі мною в окопі. Мені було важливо, чи зі мною вони в окопі, чи навпроти мене. І на цьому будувалося моє ставлення. Закон доповнює статтю 161 Кримінального кодексу про порушення рівноправності громадян формулюванням « прояви антисемітизму». Цей термін стосується конкретної форми дискримінації, спрямованої проти євреїв як етнічної або релігійної групи. І все. Буде каратися лише антисемітизм як образа за національною ознакою, а не критика дій. Тому антисеміти і кіпішують. Текст опубліковано з дозволу автора Теги:   Антисемітизм Тимур Міндіч Володимир Зеленський Україна-Ізраїль Борислав Береза Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter