НВ (Новое Время)
Один із найважливіших днів у році. Як ми святкуємо Великдень
Цього року ми з сином спекли паски за фірмовим рецептом нашої няні Валі Для нас Великдень — це одне з найважливіших свят у році, тому що обов’язково треба привітати бабусь — уявіть, як вони
Цього року ми з сином спекли паски за фірмовим рецептом нашої няні Валі
Для нас Великдень — це одне з найважливіших свят у році, тому що обов’язково треба привітати бабусь — уявіть, як вони чекають на правнуків!
Отже, на Великдень ми їдемо в село. Це родичі Інни. Головне, що є дві бабусі — одній 94, іншій 86. У нас є внутрішня домовленість, що ми звільняємо ці дати, не плануємо нічого по роботі та їдемо до них. І обов’язково з ночівлею! Також там збираються інші члени родини з дітьми. Дуже тепла традиція.
Раніше бабусі готували самостійно качку в печі, пекли паски, фарбували яйця, а останні роки ми вже допомагаємо їм накривати на стіл, тому що їм важкувато.
Цього року ми з Маріком навіть вирішили презентувати свої паски. Ми вже пекли разом з сином пробну партію. Гарно вийшло, тож спечемо і на село. Це, до речі, паски за фірмовим рецептом нашої няні Валі.
В селі ми зранку йдемо святити великодні кошики. В нас там є церква ( храм Православної церкви України), яка знаходиться прямо в Меджибізькій фортеці. Класно, що службу там проводять о 9:00—10:00 , коли вже не так холодно. Діти дуже люблять цей ритуал.
Як я вже казав раніше, ми ночуємо в селі. Якщо холодно, то палимо грубку. Це окремий вид задоволення та ностальгії з дитинства. Там не дуже добре ловить інтернет, і це класно, адже ми відкладаємо всі телефони. Вдень граємо з Маріком у мʼяч, обов’язково ходимо з тестем на рибалку. Марік збирає яйця з-під курей. Такі вже весняно-літні сільські автентичні забави.
Ледь не забув: у цей день ми всі разом одягаємо вишиванки та робимо спільне фото. В такому вбранні сідаємо за стіл та ласуємо уже після походу в церкву.
Олександр Педан із сином Маріком та його прабабусею
/
Фото: instagram.com/pedanos
Найсмачніші великодні паски від няні В алі
Заливаємо дріжджі теплими вершками. Додаємо ложку цукру, дві ложки борошна й гарно замішуємо вінчиком — так ми робимо, як в народі кажуть, опару, а взагалі-то розчину. Накриваємо плівкою і відставляємо на декілька хвилин, щоби дріжджі запрацювали ( а в народі кажуть « поженилися»).
Висипаємо в окрему миску цукор і ванільний цукор, заливаємо яйця і збиваємо міксером. Збиту суміш виливаємо в опару, додаємо борошно і вимушуємо. Коли тісто вже починає відлипати від рук, додаємо солодощі — цукати, родзинки, попередньо замочені на ніч у коньяку, і апельсинову цедру. Накриваємо й залишаємо на 2 години, щоб тісто виросло.
Після цього ділимо тісто на частини й розкладаємо в форми так, щоб заповнити кожну приблизно на третину. А потім накриваємо й чекаємо, щоб тісто виросло ще, приблизно вдвічі. Випікаємо за температури 180 градусів 40 хвилин.
А поки паски печуться, робимо глазур: виливаємо в миску білки, додаємо цукрову пудру і збиваємо блендером. Прикрашаємо глазур’ю готові паски.
Теги: Великдень
Олександр Педан
Свята
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter