Ночують під тином. Десятки тисяч українських держслужбовців не вказують жодної нерухомості у своїх деклараціях — NGL.media

За даними NGL.media, майже 46 тисяч українських держслужбовців «декларують бездомність» упродовж щонайменше двох років, за останній рік таких посадовців було понад 64 тисячі. NV подає розслідування Марії Горбань та Максима Піхо, NGL.media , повністю, у межах інформаційного партнерства. « Так склалося, що немає в мене нерухомого майна», — сумно констатує колишній голова одного з полтавських судів Анатолій Потетій. Його декларація виглядає майже порожньою: старий власний автомобіль, ще один орендований — і жодного житла чи іншої нерухомості. Складається враження, що він живе на вулиці. В Україні десятки тисяч таких держслужбовців як цей суддя. Хоч закон вимагає декларувати будь-який тип користування житлом — не лише власність, але й оренда чи безкоштовне приживання у «приймах», вони роками залишають поле « обʼєкти нерухомості» у декларації порожнім. Такі декларації не відображають майновий стан того чи іншого посадовця — а отже порушують саму суть публічного декларування. Щороку держслужбовці повинні заповнити на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції ( НАЗК) майнову декларацію за попередній рік. Вона складається із 16 розділів — інформація про самого декларанта, членів сімʼї, доходи, заощадження, кредити, членство в громадських організаціях, а також рухоме та нерухоме майно. Декларант повинен вказати всю нерухомість, яка хоча б якось із ним повʼязана: будинки, квартири, земельні ділянки, гаражі, паркомісця, навіть сараї. І значення не має, чи володіє він цією нерухомістю, чи орендує або безкоштовно користується нею. « Декларанти не можуть залишати розділ декларації „Об'єкти нерухомості“ порожнім. Будь-який суб'єкт декларування не може фактично ніде не проживати», — пояснює Сергій Миткалик, голова громадської організації Антикорупційний штаб. Як декларується нерухоме майно? Згідно з розʼясненнями НАЗК, підлягає декларуванню: Суддя Солом’янського суду Києва Оксана Криворот упродовж восьми років є фактично безпритульною — принаймні таке враження може скластися з її майнових декларацій. Починаючи з 2017 року , вона не декларує жодної нерухомості у власності, оренді чи користуванні. При цьому Криворот вказує місце реєстрації — село Хотів біля Києва, де нерухомістю володіють її родичі. Зокрема, її матері належала земельна ділянка з будинком на центральній вулиці, а неподалік землею володіють брат з дружиною. У розмові з NGL.media Оксана Криворот наполягає, що не володіє жодним житлом, оскільки « вона сама і їй нічого не треба». Каже, що переважно живе у будинку віднедавна покійної матері в Хотові або залишається в Києві на ночівлю у подруги. « Я або до мами сюди в Хотів приїжджала, ну або ночувала десь», — розповіла суддя. Оксана Криворот не вважає, що порушує правила заповнення майнових декларацій. За її словами, в останні роки вона справді не має єдиного місця проживання. Вона така не одна — NGL.media виявили ще принаймні сімох суддів без житла. З огляду на те, що українські судді заробляють не менше 100 тис. грн на місяць, це виглядає надто малоймовірним. Наприклад, суддя Індустріального суду Харкова Діана Паляничко, яку призначили на посаду влітку 2024 року. Вже майже два роки вона працює і проживає в Харкові, але житло не декларує . У розмові з NGL.media вона пояснює, що орендує квартиру в Харкові. «Звісно, я орендую житло на підставі договору. Я думала, що потрібно вказувати лише майно, яке тобі належить. Це мій недогляд, я внесу зміни у виправленій декларації», — повідомила Паляничко. Загалом 2,5 тис. працівників судової системи не зазначили жодної нерухомості у своїх деклараціях. Куди поставити домашній кінотеатр? 31-річний Денис Любченко став депутатом Київської міськради у жовтні 2023 року. Він активний член Європейської солідарності, раніше очолював київський осередок Солідарної молоді, молодіжного крила партії. У 2019 році правоохоронці проводили у нього обшуки  — через відеоролик, у якому тоді ще кандидата у президенти Володимира Зеленського нібито збиває вантажівка. У майновій декларації за 2025 рік Денис Любченко вказав 68 тис. доларів, 60 тис. євро та 77 тис. грн заощаджень. Ще 900 тис. грн депутат позичив своїй компанії Сучасні технології електронної комерції, яка, за даними YouControl, входить до бізнес-групи Укрпромінвест Петра Порошенка. Денис Любченко декларує розкішний годинник Rolex за майже 265 тис. грн, а також телевізор за 269 тис. грн і домашній кінотеатр вартістю 306 тис. грн — але жодного житла у своїх деклараціях за останні чотири роки не вказує. Навіщо людині без дому домашній кінотеатр? Любченко пообіцяв NGL.media пояснити цей парадокс, але після нашого дзвінка вимкнув телефон. Він також не відповів на надіслані йому письмові питання. Хто найчастіше не декларує нерухомість Серед майже 46 тис. держслужбовців, які принаймні впродовж останніх двох років не декларували жодного житла, найбільше представників місцевої влади, а також комунальних підприємств ( 9,5 тис.) Далі йдуть правоохоронці та військовослужбовці ( по 7,3 тис.), ще майже півтори тисячі — це працівники міністерств та підпорядкованих їм територіальних органів і служб. Не вказали жодної нерухомості і дев’ятеро працівників Офісу президента. Серед правоохоронців найбільше декларантів без нерухомості серед поліцейських і патрульних. Хоча зустрічаються і працівники інших відомств — зокрема, 14 працівників Бюро економічної безпеки ( БЕБ) і шість службовців Державного бюро розслідувань ( ДБР). Наприклад, заступник керівника одного з департаментів БЕБ Андрій Сергеєв перестав декларувати будь-яку нерухомість з 2024 року. У січні 2024 року він подарував матері частку у квартирі в Києві — і з того часу не має житла. « Квартира належить мамі. Мені ніхто не підказав, що так треба. В мене нічого нема з нерухомості — це факт. Я проживаю в цій квартирі, а мама переїхала на батьківщину, на Переяславщину», — розповів Сергеєв. За його словами, він припустився помилки, оскільки заповнював декларацію «за старою звичкою», хоча вимога вказувати усе використовуване майно діє уже давно. Колишній очільник Полтавського районного суду Анатолій Потетій, згідно з декларацією, володіє лише старим автомобілем УАЗ 1979 року випуску. Раніше Потетій декларував оренду в Полтаві кімнати площею 12 кв. м, а вже починаючи з 2022 року — не вказує жодного обʼєкта нерухомості. У розмові з NGL.media він наполягає, що справді не має жодного нерухомого майна у власності і проживає в орендованій кімнаті у гуртожитку. « Спочатку жив у одній кімнаті, тепер в іншій. Більшість часу там проживаю, але відколи пішов у відставку, то частіше їжджу туди-сюди», — розповідає Анатолій Потетій. Заяву про відставку судді прийняли у липні 2025 року. За словами Потетія, його втомив напружений графік роботи, тож вирішив пожити для себе. Але замість відпочинку, скаржиться він, доводиться звертатися до суду — вважає, що йому неправильно нарахували розмір довічного грошового утримання. Раніше НАЗК звернуло увагу на користування автомобілем Renault Duster 2020 року випуску, яке суддя декларує з 2023 року. Оскільки Потетій заплатив за оренду лише 10 тис. грн замість приблизно 100 тис. грн, на думку НАЗК, він фактично отримав коштовний подарунок. « НАЗК якось дуже цікаво підійшло до цієї ситуації. Я використовував на платній основі автомобіль, але їх це чомусь не влаштувало», — розповідає Потетій. Наприкінці 2025 року Шевченківський суд Полтави закрив справу. Своє неповне декларування суддя у відставці пояснює складністю при заповненні декларацій. « З нашими деклараціями все дуже складно. Якась дуже незрозуміла ситуація, що треба вказувати. Сьогодні ти щось вказав — на другий раз тобі напишуть, що це вже неправильно», — вважає Анатолій Потетій. Одним із завдань НАЗК є перевірка декларацій — чи справді посадовці вказали все майно і всі кошти правильно, чи не намагалися щось приховати. Для цього існує спеціальний алгоритм. « Це автоматизована система, яка дозволяє виявляти потенційні ризики шляхом застосування визначених індикаторів. Такі індикатори часто називають „червоними прапорцями“, оскільки вони сигналізують про можливу наявність порушень та необхідність проведення детальнішої перевірки відповідної декларації», — пояснює експерт із декларування Сергій Миткалик. За словами Миткалика, відсутність будь-якого нерухомого майна в декларації може бути індикатором ризику. Водночас рішення про проведення перевірки зазвичай ухвалюють, коли система виявляє відразу кілька « червоних прапорців». « Особисто мені не відомі випадки, коли саме з підстави відсутності відомостей про нерухомість у декларації було розпочато перевірку, складено протокол чи ініційовано кримінальне провадження», — зазначив Сергій Миткалик. За недостовірне декларування, залежно від вартості майна, передбачена дисциплінарна ( до 450 тис. грн), адміністративна ( до 2,2 млн грн) або кримінальна відповідальність. При цьому суд враховує також, чи зумисно людина не вказала повну інформацію у своїх деклараціях. « Йдеться про завідоме подання недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання декларації. Саме тому під час перевірки з’ясовуються обставини, зокрема шляхом отримання пояснень від декларанта: чи мало місце незнання законодавства, чи, навпаки, особа свідомо намагалася приховати відповідне майно», — пояснює Миткалик. Однак НАЗК не може опрацювати всі декларації. Щороку подається близько 630 тис. декларацій, водночас у межах повних перевірок НАЗК аналізує лише близько 1200 з них. « НАЗК часто виходить із того, що подібні порушення ( невказування повної інформації про нерухомість — ред.) зумовлені не наміром приховати інформацію, а недостатнім розумінням вимог законодавства. Зокрема, поширеною є хибна практика, коли суб'єкти декларування вважають, що об'єкти нерухомості підлягають декларуванню виключно у разі перебування у власності, і не враховують обов’язок зазначення об'єктів, які перебувають у користуванні», — розповідає експерт із декларування. У відповідь на запит NGL.media у НАЗК повідомили, що не проводили перевірок декларацій жодного зі згаданих у цій публікації держслужбовців. Теги:   Декларація про доходи Нерухомість Чиновники Розслідування Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter