Не ігнорувати й не нашкодити. Що робити, якщо бачите насильство над дитиною

Я зібрала інформацію із різних джерел і переклала “людською мовою” Що робити, якщо ви бачите насильство над дитиною чи є підозра на нього. В цьому новому матеріалі я зібрала інформацію із різних джерел — законів, протоколів реагування, матеріалів, створених різними урядовими й неурядовими командами — і переклала « людською мовою». Головна логіка всіх документів, з якими я працювала: насильство потрібно зупинити та передати у систему реагування, але це потрібно зробити так, щоб не завдати додаткової шкоди дитині Загальна формула: помітили — підтримали — не нашкодили — повідомили — за потреби передали системі. Що вважається насильством. Насильство щодо дитини — це не тільки, коли її б’ють. Насильство може бути неочевидним і прихованим. Це може бути: — психологічне — крики, приниження, залякування, погрози; — сексуальне насильство або сексуалізовані дії; — економічне насильство — позбавлення житла, їжі, одягу, заборона навчатися, примус до праці. Якщо ви бачите насильство над дитиною в будь-якому місці, важливо реагувати — не ігнорувати, забезпечити захищеність дитині, якщо це тільки можливо, викликати поліцію ( 102) і повідомити уповноважені служби. Як ми можемо ідентифікувати насильство, якщо ми не є свідками? Дитина може не говорити про це прямо, але можуть бути ознаки: Якщо дитина нам розповіла про насильство, наша задача — не ретравмувати і не нашкодити. Слухати спокійно, не перебивати, не змушувати повторювати історію, не обіцяти, що нікому не скажете, не вимагати деталей і не допитувати, не контактувати з ймовірним кривдником. Підтримкою можуть бути слова: «Я тобі вірю», «Ти не винен/не винна», «Я поруч». Якщо ви побачили або підозрюєте насильство, інформацію важливо передати уповноваженим органам. Це можуть бути поліція, служба у справах дітей, соціальні служби, заклад освіти ( якщо дитина там). Якщо ви фахівець — повідомляти обов’язково ( Постанова КМУ про взаємодію суб'єктів у сфері запобігання насильству, Постанова КМУ про порядок реагування на випадки насильства щодо дітей). Якщо небезпечна ситуація саме зараз: телефонуйте 102 ( поліція). У всіх документах і розмовах це вказали, як пріоритет. Якщо ви бачите, що дитину б’ють або їй загрожує небезпека на вулиці, в публічному місці ( хоч це і не винесено окремим пунктом у законі): — Не ігнорувати ситуацію, за потреби втрутитись — тільки настільки, щоб не погіршити ситуацію та припинити протиправні дії. Оцініть свої сили, свою можливість діяти зважено. Може спрацювати відволікання, щоб перервати акт насилля. — Надати медичну допомогу ( за потреби). — Повідомити відповідні служби. Важливо дбати про свою безпеку: не розслідувати, не вступати в конфлікт, особливо, якщо це може бути небезпечно для вас Я намагалась зрозуміти, що означає — передати інформацію «системі». Виявилось, що після повідомлення інформація передається між службами, проводиться оцінка ризиків, визначається рівень небезпеки для дитини та приймається рішення про подальший захист. Це робить система, а не одна людина. 1. Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116 111 ( безоплатно з мобільного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно); 0 800 500 225 ( безоплатно зі стаціонарного або мобільного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно). 2. Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей — 15—47 ( безоплатно, цілодобово). 3. Національна поліція — 102 ( екстрене реагування, цілодобово). 4. Єдиний контактний номер телефону системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103 ( безоплатно по всій Україні). 5. Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 ( зі стаціонарного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно); 116 123 ( з мобільного телефону, цілодобово, конфіденційно, анонімно). 6. Лінія довіри Міжнародного благодійного фонду « Українська фундація громадського здоров’я»: понеділок, п’ятниця, субота: ( 093) 795−34−53, ( 099) 366−63−45; вівторок, середа, четвер: ( 099) 366−63−58, ( 093) 795−31−06. 7. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — 0 800 50 17 20 ( гаряча лінія з прав дитини). 8. «Червона кнопка» в системі АІКОМ ( заклади освіти), де можна залишити повідомлення про булінг ( цькування) або інше правопорушення. Текст публікується з дозволу авторки Теги:   Поради психолога Суспільство Насильство над дітьми Діти Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter