Найважливіші вибори року в ЄС. Сьогодні Угорщина обирає парламент, Орбан на межі поразки після 16 років при владі

Сьогодні, 12 квітня, в Угорщині відбудуться парламентські вибори . Вони визначать подальшу долю Віктора Орбана після 16 років його безперервного автократичного правління в ролі прем'єр-міністра країни. Угорці мають обрати 199 депутатів Національної асамблеї — однопалатного парламенту Угорщини. Його склад обирають на чотири роки. Партія, що отримала парламентську більшість або перемогла на виборах і сформувала коаліцію, отримує можливість сформувати уряд. На виборах очікують рекордну явку, що може перевищити 80%. Голосування проходить за змішаною виборчою системою : 106 депутатів обирають в одномандатних округах, ще 93 — за загальнонаціональними списками партій. Однак ця система вибудувана так, щоб працювати на користь провладної партії Фідес. За останні півтора десятиліття при владі Орбан домігся відповідних оновлень виборчої системи: кількість місць у парламенті було значно скорочено, а межі виборчих округів — перерозподілено. Регіони, традиційно схильні голосувати за Фідес, подрібнили ( щоб від цих округів у парламент обиралося більше провладних мажоритарників), тоді як у Будапешті та інших опозиційно налаштованих районах кількість округів навпаки скоротили. Орбан також спростив голосування для етнічних угорців за кордоном, які проживають у сусідніх країнах та переважно підтримують Фідес. Ядром провладної партії залишаються виборці старшого віку і сільських регіонів, тоді як угорську опозицію здебільшого підтримують молодші виборці віком до 40 років, мешканці Будапешта та інших великих міст. В останні дні перед виборами в центрі Будапешта десятки тисяч угорців виходили на масові акції проти Орбана , скандуючи « Росіяни, додому!» — відоме гасло Угорської революції 1956 року, жорстоко придушеної Радянським Союзом. Орбан ризикує програти ці вибори — навіть попри маніпуляції з виборчою системою, а також значний вплив на суди та ЗМІ в Угорщині, де уряд контролює до 80% медіаполя. Відповідно до усереднених показників опитувань , опозиційна партія Тиса на чолі з Петером Мадяром — колишнім соратником Орбана, а нині його головним конкурентом — має 49−50% підтримки виборців, тоді як провладна партія Фідес — 39%. Одне з опитувань перед виборами показало ще більший розрив : 56% за Тису і 37% за Фідес серед виборців, які вже обрали, за кого голосуватимуть. Водночас значна кількість виборців ( до 25%) на момент цих опитувань ще не визначилися, кого підримають. Разом зі складністю виборчої системи в Угорщині це може мати суттєвий вплив на підсумковий результат. Міжнародні аналітики попереджають , що Тисі необхідно буде набрати хоча б на 6 відсоткових пунктів більше, аніж партії Фідес. Лише тоді політсила Петера Мадяра матиме шанси на формування парламентської більшості, а відтак у 16-річному правлінні урядів Орбана може бути поставлено крапку. Багато залежатиме і від того, чи вдасться Тисі отримати конституційну ( 133 місця), а не просту більшість у парламенті — бо лише так Мадяр матиме можливість демонтувати збудовану Орбаном систему та змінювати законодавство. Агентство Reuters публікувало узагальнений прогноз, відповідно до якого Тиса дійсно може отримати від 138 до 142 місць у парламенті , тобо конституційну більшість. Інфографіка: NV Намагаючись уникнути поразки, Орбан побудував передвиборчу кампанію на розпалюванні антиукраїнської істерії. «Він намагався представити голосування як вибір між війною та миром, заявляючи виборцям, що вони можуть зберегти Угорщину як „острів безпеки та спокою“, обравши його, або втягнути країну в хаос і війну, обравши Мадяра, якого він зображує як агента Брюсселя та Києва», — підсумувала The Guardian « класичний популізм» кампанії Орбана. Її складовими стали шантаж України через зупинку нафтопроводу Дружба , затримання українських інкасаторів у Будапешті, намагання звинуватити Україну в спробі диверсії проти нафтопроводу Турецький потік , скандальна маніпулятивна передвиборча реклама з критикою України та Володимира Зеленського. Тож сьогоднішнє голосування в Угорщині світові медіа називають головними виборами року в Європі, адже під керівництвом Орбана країна «почала відігравати на міжнародній арені непропорційно велику роль» — хоча на її економіку припадає лише 1,1% ВВП Євросоюзу та 2% населення ЄС, нагадує The Guardian. Офіційний Будапешт роками зловживає своїм правом вето на колективні рішення ЄС, зокрема блокує кредит для України на 90 млрд євро та гальмує євроінтеграційні перспективи Києва. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, Орбан не відмовився від постачання російської нафти й газу та регулярно зустрічається з Володимиром Путіним. Він називає війну Росії проти України конфліктом « братніх народів» та заявляє, що його причиною стало прагнення України до вступу в ЄС і НАТО попри « попередження Росії». А глава МЗС Угорщини Петер Сійярто, як стало відомо перед виборами, виявився « вухами» Кремля на засіданнях лідерів країн ЄС . Крім того, Орбан став « фронтменом» ультраправих політичних сил у ЄС, які часто є проросійськими та просувають євроскептичні настрої. Перед виборами його публічно підтримували лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен та співголова німецької ультраправої партії Альтернатива для Німеччини Аліса Вайдель, президент США Дональд Трамп. А віцепрезидент США Джей Ді Венс особисто приїхав у Будапешт за кілька днів до виборів, щоб підтримати Орбана і спробувати врятувати його рейтинг. Як писало агентство Reuters, чимало чиновників у Євросоюзі нині сподіваються, що Орбан програє вибори 12 квітня , і це покладе край блокаді консолідованих європейських рішень — зокрема і на підтримку України. Якщо ж Орбан переможе, ЄС готуватиметься змінити принцип роботи та ухвалення рішень, щоб обійти його вето. Водночас європейські співрозмовники Reuters стверджують, що в ЄС не мають ілюзій і щодо Петера Мадяра, який залишається скептиком щодо вступу України до ЄС та виключав можливість надання оборонної допомоги Україні від Угорщини. Натомість Мадяр обіцяв повернути Угорщину на проєвропейський курс орієнтації, з часом покласти край її залежності від російської енергетики, відновити незалежні державні ЗМІ та судову систему, подолати масштабну корупцію часів Орбана, розблокувати кошти ЄС для Угорщини, заморожені через антидемократичний курс країни протягом останніх років. Інфографіка: NV Під найбільшим питанням наразі залишається готовність Орбана визнати підсумки виборів та не затягувати процес передачі влади у разі програшу. Центр стратегічних та міжнародних досліджень називає найгіршим сценарій, за якого Орбан наполягатиме на своїй перемозі, вимагатиме перерахунку голосів або повного скасування результатів через нібито « іноземне втручання» ( у чому він може звинуватити Україну або Брюссель), звертатиметься до підконтрольних йому судів з вимогою анулювати підсумки виборів та мобілізує своїх прихильників на протести. Теги:   Віктор Орбан Петер Мадяр Угорщина Парламентські вибори Вибори в Угорщині 2026 Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter