Міф про важкий понеділок. Масштабне дослідження пояснило, чому вночі нам стає гірше

Доки ми списували нічне «самоїдство» на звичайну втому , дослідники з Університетського коледжу Лондона (UCL) виявили: те, наскільки катастрофічним нам здається власне майбутнє, прямо залежить від внутрішнього годинника. Проаналізувавши майже мільйон анкет, вчені побачили чіткий емоційний обвал: день більшості людей починається з надії, яка плавно деградує до найнижчої точки десь близько опівночі. При цьому фахівці не обмежувалися загальним настроєм, а розклали стан учасників на шість окремих складових — від глибини тривоги до відчуття сенсу життя. Виявилося, що ментальне здоров’я — це не сталий багаж, який ми всюди носимо з собою, а динамічний процес, що щодоби проходить через свій пік і своє «дно». Людина може відчувати тривогу, але водночас бачити сенс у тому, що вона робить. Або почуватися самотньою, не перебуваючи в депресії. Проте майже всі ці показники, крім самотності, неминуче котяться донизу, щойно стрілка годинника наближається до 12 ночі. Саме в цей час люди найчастіше звітують про найвищий рівень тривожності та найнижчий рівень задоволення собою. Масштаб цього дослідження вражає — у ньому взяли участь понад 49 тисяч дорослих, які протягом двох років пандемії ( з 2020 по 2022) регулярно проходили опитування. Кожна відповідь мала часову мітку, що дозволило вченим побудувати графік настрою з 6 ранку до опівночі. Найцікавішим виявився показник « осмисленості життя». Він має складну траєкторію: найсильніше ми відчуваємо сенс свого існування рано-вранці, потім цей запал згасає до обіду, трохи підіймається ввечері й різко обвалюється перед сном. Самотність же виявилася найбільш стабільною — вона майже не залежить від години і виглядає радше як риса характеру або сталий соціальний стан, аніж як хвилинний настрій. Що цікаво, популярна офісна байка про « важкий понеділок» не отримала підтвердження. Насправді рівень щастя та задоволеності життям у понеділок і п’ятницю був навіть трохи вищим, ніж у неділю. А от середа та четвер виявилися піковими днями для депресивних симптомів. Та найбільша різниця в настрої між ранком і ніччю спостерігалася на вихідних. У суботу та неділю наші емоції нагадують американські гірки: різкий злет вранці, падіння до обіду, вечірній підйом і нічний відкат. У будні цей графік значно рівніший, що вчені пояснюють рутиною: робота, графіки та обов’язки тримають нас у певному тонусі, не даючи емоціям розхитуватися. Чому так відбувається? Перша підозра падає на біологію — наші циркадні ритми. Гормон кортизол, який відповідає за енергію та мотивацію, досягає піка відразу після пробудження і падає до мінімуму перед сном. Також роль грають серотонін, дофамін і навіть температура тіла. Проте біологія — це лише частина пазла. Якби все залежало лише від світла, сезонність мала б повністю змінювати добовий графік. Але хоча влітку люди почуваються краще, ніж взимку, ранок все одно залишається « добрішим» за ніч у будь-яку пору року. Це означає, що соціальний контекст і послідовність наших щоденних справ важать не менше за гормони. Теги:   Дослідження Емоції Психічне здоров’я Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter