НВ (Новое Время)
Кремль фінансував просування закону екснардепів-регіоналів, який прирівнював російську мову до державної — Схеми
Росія фінансувала просування так званого мовного закону Ківалова-Колесніченка, який надавав російській мові статус регіональної в Україні, наближаючи її статус до державної, з’ясували журн
Росія фінансувала просування так званого мовного закону Ківалова-Колесніченка, який надавав російській мові статус регіональної в Україні, наближаючи її статус до державної, з’ясували журналісти програми Схеми (Радіо Свобода).
Журналісти вивчили документи, що потрапили в публічний простір через витік з Правфонду — російської державної організації, яка займається підтримкою співвітчизників за кордоном.
Зазначається, що фінансові вливання здійснювалися як до, так і після прийняття закону, зокрема через організацію публічних заходів, статей у ЗМІ та друкованих матеріалів, які мали на меті, серед іншого, чинити політичний тиск на українську владу.
Співавтори мовного закону — колишні народні депутати від Партії регіонів Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, на запит Схем щодо коментаря не відповіли. У 2012 році обговорення закону про засади мовної політики, що отримав назву за іменами авторів, призвело до бійок у парламенті і вуличних протестів, але зрештою закон набув чинності. Він надавав статус регіональних мовам, якими користується понад 10% населення певної території, і внаслідок цього російська мова отримала цей статус у 13 з 27 адміністративних одиниць України.
Схеми з’ясували, що Колесніченко отримував фінансування від Правфонду для підтримки цього закону як до його ухвалення, так і після. Зокрема, у лютому 2012 року, за півроку до прийняття закону, Колесніченко звернувся до Правфонду з проханням виділити 1,9 мільйона рублів ( приблизно 65 тисяч доларів за тогочасним курсом) на підготовку та поширення альтернативного звіту про нібито невиконання Україною міжнародного договору Ради Європи — Європейської хартії з регіональних мов, яка діяла в Україні з 2006 року та мала на меті захист мов, що перебували під загрозою зникнення, серед яких була й російська, йдеться в розслідуванні.
Втім, у 2025 році Верховна Рада виключила російську мову з цього переліку.
Фото: Схеми/Радіо Свобода
Мовний закон Ківалова-Колесніченка використовував Європейську хартію регіональних мов як інструмент для популяризації російської мови в Україні, зазначили опитані журналістами науковці.
Схеми виявили, що Правфонд схвалив заявку Колесніченка і виділив 1,2 мільйона рублів ( приблизно 41 тисяча доларів) — це була сума трохи менша від запитаної. Згідно з поданою грантовою заявкою, ці кошти мали бути витрачені на публікацію звіту у форматі книги, переклад на українську та англійську мови, гонорари експертам і перекладачам, а також на масштабну інформаційну кампанію: телесюжети та статті в медіа.
Фото: Схеми/Радіо Свобода
Журналісти з’ясували, що крім фінансування, Москва також надавала Колесніченку вказівки, що саме включати в «громадський звіт» для Ради Європи. Інструкції депутат отримував безпосередньо від Ігоря Панєвкіна, керівника Правфонду на той час, додають Схеми.
В одному з листів Колесніченко обговорював можливість залучення Міністерства закордонних справ РФ для перекладу документа англійською. У листуванні зазначалася й основна мета звіту — політичний тиск на українську владу, йдеться в розслідуванні.
Фото: Схеми/Радіо Свобода
Наприклад, у звіті народного депутата йшлося про відсутність квот для російської мови в теле- та радіомовленні та недостатню кількість російськомовних шкіл. Натомість офіційний звіт від української влади підкреслював, що російська мова фактично витіснила українську в багатьох сферах життя великих міст, і підтримка російської мови лише сприяє збереженню тоталітарної політики СРСР, пишуть Схеми.
Фото: Схеми/Радіо Свобода
Співавтором звіту Колесніченка був його помічник Руслан Бортнік, а вступне слово написав його політичний партнер по Партії регіонів Сергій Ківалов. На запитання Схем Ківалов не відповів, а Бортнік заявив, що не був поінформований про фінансування цього звіту з боку Росії.
Як зазначається в розслідуванні Схем, це не була єдина фінансова підтримка, яку Колесніченко отримав від російського державного фонду для просування свого мовного закону, адже після ухвалення закону, у 2013 році, Правфонд виділив Колесніченку ще понад два мільйони рублів ( близько 65 тисяч доларів).
Фото: Схеми/Радіо Свобода
Ці кошти були спрямовані на випуск брошури « для російських співвітчизників» в Україні з інструкціями щодо застосування мовного закону, який на той час уже набув чинності, додали журналісти. У брошурі, зокрема, пояснювалося, як використовувати російську мову в діловодстві, судах та освіті замість української. За документами витоку, які проаналізували Схеми, брошуру планувалося поширювати серед держорганів України та міжнародних організацій, а також презентувати для громадськості в Києві на заході в пресцентрі інформаційного агентства УНІАН, де мав виступити один з авторів закону — Сергій Ківалов. Проте захід було відкладено, і замість Ківалова на ньому виступив Михайло Товт, колишній нардеп і працівник Академії наук України, який також був співавтором брошури.
Товт писав брошуру разом зі Степаном Черничком, тодішнім проректором Закарпатського угорського інституту, а нині — ректором цього навчального закладу та депутатом Закарпатської обласної ради від Партії угорців України, йдеться в розслідуванні.
Схеми отримали та проаналізували документ, що містить інструкції щодо використання російської мови в Україні. Автори брошури пропонували заохочувати застосування російської мови в різних сферах послуг, зокрема, стверджуючи, що «офіціант має право обслуговувати клієнтів виключно російською мовою, оскільки відвідувач сам обрав цей заклад», пишуть журналісти. Згідно з витоками з Правфонду, Черничко та Товт отримали по 5000 гривень ( приблизно 600 доларів на той час) за написання коментарів до брошури.
Фото: Схеми/Радіо Свобода
Схеми звернулися за коментарями до Товта та Черничка. Депутат Закарпатської облради Черничко заявив, що не знав про фінансування брошури і на запитання щодо подяки російському фонду на першій сторінці відповів: «Не можу і не хочу коментувати». Однак пізніше у листі до редакції він уточнив, що «подяка була висловлена не від імені авторів, а від імені організації Вадима Колесніченка Російськомовна Україна», і що це не є заявою співавторів.
Михайло Товт, який зараз відомий як конституційний юрист і очільник благодійного фонду Свалявський меморіальний парк, у розмові з журналістами також заявив, що не пам’ятає, хто фінансував брошуру. Він зазначив: «Я не пригадую, хто її фінансував, адже я тоді працював у багатьох проектах», і додав, що, можливо, це фінансування йшло від того фонду. Щодо використання російської мови в Україні, він підкреслив, що його позиція змінилася, але загалом його погляди на права національних меншин залишилися незмінними.
У лютому 2014 року, після втечі Віктора Януковича до Росії, Верховна Рада України проголосувала за скасування закону Ківалова-Колесніченка. Однак це рішення не набуло чинності, оскільки в.о. президента Олександр Турчинов відмовився його підписувати до ухвалення нового мовного закону. Лише в 2018 році Конституційний суд визнав цей закон неконституційним.
Теги: Сергій Ківалов
Партія регіонів
Російська мова
Верховна Рада
Програма розслідувань Схеми
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter