НВ (Новое Время)
Запасний щит суперземель. Вчені знайшли новий механізм захисту атмосфер від космічного випромінювання
Величезним кам’янистим екзопланетам (так званим суперземлям) не обов’язково мати класичне металеве ядро, щоб вибудувати захисну броню проти космічної радіації. Роль « генератора» може викону
Величезним кам’янистим екзопланетам (так званим суперземлям) не обов’язково мати класичне металеве ядро, щоб вибудувати захисну броню проти космічної радіації. Роль « генератора» може виконувати розпечений океан рідкої породи в самому низу мантії.
Цей шар, який вчені охрестили « базальним магматичним океаном», здатний крутити планетарне динамо мільярди років поспіль. Це справжній порятунок для атмосфер далеких світів, де традиційне залізне ядро з якихось причин « не завелося» або просто застигло під шаленим тиском, пише SciTechDaily.
Суперземлі — це такі собі «важковаговики»: вони масивніші за нашу планету, але не дотягують до газових гігантів на кшталт Нептуна. Головна проблема в тому, що всередині них панує настільки дикий тиск, що надра поводяться непередбачувано. Замість того, щоб створювати магнітне поле, ядра таких планет часто перетворюються на інертну масу.
Мікі Накадзіма, яка керувала цим дослідженням, зазначає, що для життя магнітний щит — це питання виживання. Венера та Марс його втратили, бо фізика їхніх ядер « дала збій». Але суперземлі мають запасний план: якщо не спрацює ядро, за справу візьметься магма, що робить шанси знайти там щось живе значно вищими.
Щоб перевірити цю теорію, вченим довелося влаштувати справжнє пекло в лабораторії. За допомогою потужних лазерів вони буквально гатили по зразках породи, створюючи тиск, який панує в глибинах планет, що у 3−6 разів важчі за Землю. Отримані дані поєднали з квантовими моделями й отримали сенсаційний результат.
Виявилося, що під таким навантаженням звичайна розплавлена порода змінює свої властивості. Вона починає проводити електрику настільки добре, що цього цілком достатньо для підтримання стабільних струмів і, як наслідок, потужного магнітного поля.
Результати, якими вже зацікавився журнал Nature Astronomy, натякають: магматичне динамо на суперземлях може бути навіть надійнішим за наше залізне. Тепер команда чекає на дані з нових телескопів, щоб спробувати « вловити» магнітні відбитки в атмосферах реальних екзопланет.
Теги: Екзопланета
Геологія
Магнітне поле
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter