Залізниця в минуле. У Чехії знайшли інструмент для плетіння римських кольчуг

Звичайна підготовка до прокладання нової швидкісної колії в Чехії несподівано обернулася джекпотом для істориків. Між містечками Незамісліце та Коєтін екскаватори ледь не знесли цілий пласт історії.  Археологи , які зайшли туди з рятувальною місією перед початком будівництва, витягли з-під землі понад тисячу артефактів. Але найбільше шуму наробив один, здавалося б, непоказний шматок металу. Виявилося, що це калібрувальна дошка римських часів — інструмент, яким тягнули дріт. І є всі підстави вважати, що саме з такого дроту плели знамениті кольчуги для легіонерів. Загалом фахівці Археологічного центру Оломоуца перекопали лише трохи більше кілометра майбутнього залізничного маршруту Брно-Пршеров. Проте концентрація знахідок на цьому клаптику в долині річки Гана просто зашкалювала. Як пояснила речниця проєкту Нікола Яндова, люди жили тут безперервно від ранньої бронзи і аж до часів Римської імперії. Наприклад, від найдавнішої культури Вєтеров залишилися сліди спалених хат. Колись їхні стіни сплели з лози і густо заліпили глиною. Під час пожежі ця обмазка запеклася, немов цегла. На цих уламках досі чітко видно відбитки гілок та навіть сліди пальців давніх майстрів, які рівняли стіни. Там же відкопали бронзову шпильку, зроблену в типово кіпрському стилі. Непоганий натяк на те, що тодішні місцеві жителі не сиділи в ізоляції, а активно торгували за тисячі кілометрів від дому. Трохи вище залягали сліди культури полів поховальних урн ( це вже пізня бронза). Ці хлопці зазвичай своїх мерців кремували, а попіл ховали в керамічних горщиках. Тому те, що побачили дослідники в одній із ям, змусило їх добряче почухати потилиці. Шість людських черепів. Акуратно викладені в ряд. І більше жодних кісток. Керівник розкопок Аркадіуш Таєр чесно визнає: ситуація абсолютно нетипова. Якийсь локальний моторошний ритуал? Дуже схоже на т. е. Точнішу відповідь тепер шукатимуть антропологи в лабораторіях. Окрім дивних обрядів, тутешнє населення активно займалося виробництвом. На околиці давнього поселення знайшли справжню доісторичну промзону. Уламки тиглів, кам’яні форми для лиття, а поруч — уже готові бронзові сокири, ножі, голки та масивний браслет. Якщо подальша експертиза підтвердить, що метал і форми збігаються, це означатиме, що тут працював серйозний металургійний центр своєї епохи. Але повернемося до нашого римського інструменту. Він лежав у наймолодшому шарі, який залишили по собі германські племена ( вони тоді жили якраз за офіційним кордоном імперії). Сама по собі металева пластина має купу отворів різного калібру. Механіка роботи до болю проста: коваль брав шматок металу і силою протягував його через дедалі менші дірки, аж поки не отримував ідеально рівний тонкий дріт. Усередині отворів навіть залишилася специфічна іржа від постійного тертя. Далі з цього дроту крутили кільця для захисної амуніції. Зараз пластину ретельно просвічують спектрометрами, щоб точно зрозуміти, який саме сплав крізь неї тягнули. Для науки це вкрай рідкісний шанс наживо побачити, як працювала антична військова логістика. Фото: Andrea Šindlerová Фото: Andrea Šindlerová Фото: Andrea Šindlerová Фото: Andrea Šindlerová Теги:   Археологія Розкопки Чехія Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter