Загнаний у кут. Розлючений невдачами у війні з Україною, Путін може зважитися атакувати країни НАТО — колонка WP

Російський диктатор Володимир Путін опинився в безвихідному становищі через невдачі у війні проти України та проблеми в економіці РФ — і воно робить його ще більш небезпечним і непередбачуваним . Таку думку 17 квітня висловив колумніст американської газети The Washington Post Девід Ігнатіус у своїй новій колонці. «Володимир Путін, який завжди страждає на манію переслідування, цієї весни, можливо, відчуває себе загнаним у кут. Його армія застрягла в Україні, незважаючи на величезні втрати. Він, схоже, безсилий допомогти Ірану, одному зі своїх небагатьох союзників. А його найкращий друг у Європі, угорський прем'єр Віктор Орбан, щойно опинився в ізоляції», — пише він. Як вважає Ігнатіус, попереду на Путіна і його режим, цілком ймовірно, «чекають ще серйозніші проблеми». «Російська економіка, незважаючи на тимчасовий приплив коштів від стрибка цін на нафту, перебуває в жалюгідному стані. Європейські країни стають сильнішими і злішими, а сили НАТО розтягнулися від Білого моря в Арктиці до Чорного моря на півдні. А війна проти України затягується, і шансів на рішучу перемогу, якої прагне Путін, практично немає», — написав колумніст. Як вважає Ігнатіус, цілком можливо, що Путін думає про наступну війну — проти країн Європи, які входять до НАТО — навіть незважаючи на те, що російські окупанти « ледве просуваються в Україні. «Страшна перспектива майбутнього конфлікту між Росією і Європою — це тема важливого, але малопомітного дослідження, опублікованого в березні Юджином Румером, колишнім співробітником національної розвідки США по Росії, а нині старшим науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир. Назва доповіді коротко відображає її суть: „Войовнича і обложена: Росія після війни з Україною“», — пише колумніст. Як зазначає Ігнатіус із посиланням на доповідь Румера, «Путін — людина, схильна до ризику, як показало його вторгнення в Україну». «Що, якщо він вирішить, що його вікно можливостей для кидання виклику НАТО і нав’язування нового порядку закривається? У найзловіснішому уривку своєї доповіді Румер пише: „Якщо Путін справді має намір нав’язати континенту своє бачення європейської безпеки, він може вирішити, що час не на його боці, оскільки Європа стрімко переозброюється, і завдати удару по балтійському сусідові, щоб продемонструвати, що стаття 5 НАТО, по суті, є мертвим текстом“», — зазначив колумніст. Крім того, як пише Ігнатіус, у зв’язку з вищевикладеним, для нього найстрашніше запитання: «Що зробив би президент США Дональд Трамп, якби Путін завдав удару по європейській країні?». «Трамп витрачає стільки часу на те, щоб лаяти НАТО, що європейці вже сумніваються в надійності американських гарантій безпеки. Його останні антинатовські тиради зосереджені на відмові альянсу допомогти США та Ізраїлю у війні з Іраном. Перед тим як Рютте відвідав Вашингтон цього місяця, Трамп назвав НАТО „паперовим тигром“, якого „Путін не боїться“», — пише колумніст. Ігнатіус вважає, що Путін міг би навіть задатися питанням — чи не настав час завдати удару по Європі — поки європейські країни не переоснастилися повністю і поки « Україна не розробила нову зброю, здатну досягати ще віддаленіших районів Росії», і поки « путінський приятель» президент Дональд Трамп перебуває у Білому домі та «поводиться з НАТО, як із боксерською грушею». «Одним із найбільш непробачних кроків, які Трамп міг би зробити в галузі зовнішньої політики, було б кинути союзників США по НАТО в Європі в той момент, коли вони стикаються зі зростаючою, явною загрозою з боку Москви. Як пише Румер: „Трансатлантичне розлучення до того, як Європа зміцнить свою конвенціональну оборону і розв’яже проблему стримування ядерних загроз з боку Росії без ядерної парасольки США над головою, створить для Володимира Путіна вікно можливостей для реалізації своїх амбіцій“», — пише колумніст. Як вважає Ігнатіус, країни Європи « вже чують сирену в ночі». «Трамп настільки поглинений своїм списком претензій до НАТО, що, здається, не чує того, що може стати найбільшою кризою його президентства. Якщо одного разу історики запитають: „Хто втратив Європу?“, що дадуть відповідь на це бездіяльні радники Трампа з національної безпеки?», — підсумував свій текст колумніст риторичним запитанням. У червні 2025 року голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини ( BND) Бруно Каль повідомив, що розвідка має «конкретні докази» того, що Росія планує напад на територію НАТО , тому що хоче перевірити ефективність 5 статті Північноатлантичного договору про колективну самооборону. За його словами, Кремль більше не вірить у дотримання гарантій НАТО щодо взаємодопомоги, передбачених статтею 5, і може спробувати це перевірити. У жовтні 2025 року наступник Каля на посаді глави BND Мартін Егер заявляв у Бундестазі , що російський диктатор Володимир Путін рішуче налаштований перевірити європейські кордони, що може будь-якої миті перерости в «гаряче протистояння». «Гібридні засоби, які Росія використовує для досягнення цієї мети, зараз повсюдні. Частота цих окремих інцидентів являє собою новий рівень конфронтації - конфронтацію, в якій Росія розглядає нас як супротивника і воюючу сторону», — сказав він. У січні 2026 року голова Командування підтримки збройних сил Німеччини генерал-лейтенант Геральд Функе заявив, що Росія може атакувати країни НАТО через два-три роки. В інтерв'ю The Times він сказав, що готує Німеччину до можливого нападу РФ. 26 лютого польське видання Onet заявило, що глава МЗС країни Радослав Сікорський оцінив вартість оборони східного флангу НАТО , до якого також входить його країна, у разі нападу РФ. У заяві, поданій до парламенту, Сікорський, зокрема, навів розрахунки, що в разі можливого нападу РФ захист країн східного флангу НАТО коштуватиме « щонайменше 1200 мільярдів євро ( 1,2 трлн євро) — майже стільки, скільки коштує шість років функціонування польської держави», підсумував він. 26 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте у своєму звіті за 2025 рік заявив  — якщо Росія зважиться атакувати країни НАТО, однією з головних цілей буде енергетика ( що вже було доведено війною РФ проти України. 14 квітня Держдума Росії дозволила диктатору Володимиру Путіну вводити війська в іноземні держави — з формулюванням «для захисту прав громадян РФ» ( зокрема на випадок їхнього арешту та суду над ними ). Теги:   Володимир Путін НАТО Росія Війна Росії проти України The Washington Post Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter