Дика природа Чорнобиля. Вовки в зоні відчуження виробили стійкість до раку

Науковці Прінстонського університету (США) виявили у вовків Чорнобильської зони відчуження унікальні генетичні мутації, що захищають їх від раку, попри високий рівень радіації протягом десятиліть. Аварія Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року, і за 40 років територія зони відчуження перетворилася на заповідник. Популяція сірих вовків тут зараз усемеро перевищує показники до вибуху реактора, кажуть учені. Разом із хижаками на території активно розмножуються лосі, олені та кролі. «Популяції вовків у сім разів вищі, ніж були до аварії, тому що тиск з боку людини став меншим», — зазначає еколог Джим Сміт з Університету Портсмута, який вивчає цю територію понад 30 років. Біологи з Прінстонського університету під керівництвом Шейна Кемпбелл-Стейтона дослідили генетичні особливості вовків Чорнобиля. Вони проаналізували зразки РНК з крові та порівняли їх із показниками тварин із Білорусі та національного парку Єллоустон. Аналіз вказав на 23 гени, які пов’язані з імунною відповіддю та захистом від десяти типів пухлин, що зазвичай зустрічаються як у собак, так і у людей. Також науковці виявили активність імунних клітин, таких як нейтрофіли та макрофаги, що є адаптивною реакцією організму на загрозу раку. Ці дані були представлені на щорічній зустрічі Американської асоціації з дослідження раку 2024 року. Дослідники припускають, що тривалий вплив радіації змусив організм тварин адаптуватися на генетичному рівні, щоб виживати в екстремальних умовах, де ризик розвитку захворювань значно вищий за норму. «Вовк у Чорнобильській зоні відчуження, можливо, змушений мати справу з тиском з боку раку, але йому не доводиться мати справу з тиском, скажімо, з боку полювання», — пояснив Кемпбелл-Стейтон. Однак не всі види почуваються однаково добре в радіоактивному середовищі. На відміну від великих ссавців, дрібні птахи та гризуни, такі як руда полівка, мають ознаки пошкодження ДНК і проблеми з розмноженням. У торішній публікації для Journal of Environmental Radioactivity Джим Сміт висловив думку, що деякі покинуті землі поблизу зони вже можуть бути придатними для сільського господарства, за умови ретельного моніторингу гамма-випромінювання та детального картографування територій. А загальний стан екосистеми в зоні відчуження сьогодні оцінюється як набагато кращий, ніж до 1986 року. «Це стало дуже наочною ілюстрацією того, що наслідки найстрашнішої в світі ядерної аварії, яка, зрештою, не така вже й велика, є незначними порівняно з руйнівним впливом людської діяльності», — каже Сміт. Теги:   Чорнобильська АЕС Вовки Дика природа Онкологія Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter