Депутатка Совсун заявила, що проєкт нового Цивільного кодексу пронизаний «радянськими уявленнями про домострой»

Народна депутатка від фракції Голос Інна Совсун заявила, що проєкт нового Цивільного кодексу , який Верховна Рада підтримала у першому читанні 28 квітня, пронизаний «радянськими уявленнями про домострой». Про це вона повідомила на своїй Facebook-сторінці. Депутатка зауважила , найбільш дражливу норму про одруження в 14 років прибрали з проєкту нового Цивільного кодексу. Але, за її словами, «дух закону від того не змінився». Зокрема, Совсун звернула увагу на те, що суд може вживати заходів для примирення подружжя — якщо це відповідає «доброзвичайності». На думку авторів кодексу, доброзвичайність — це сукупність моральних норм і принципів, стандартів етичної поведінки та загальновизнаних у суспільстві уявлень про належну поведінку, усталену у суспільстві. Совсун каже, що, згідно з цією нормою, якщо суддя вирішить, що розлучатися неморально та неетично — подружжя будуть пробувати помирити. Парламентарка зазначила, що будь-яке подовження процесу розлучення — це не лише додатковий час, це автоматично тягне збільшення годин роботи юристів і видатків на них. Крім того, якщо ж у шлюбі є діти, «вжиття заходів примирення» пари — обов’язкове і «спрямоване на досягнення між ними домовленості щодо питань батьківської відповідальності». «Але перейти одразу до питання розподілу „батьківської відповідальності“ не можна. Спочатку всім обов’язково треба пройти етап „мирись-мирись“. Без варіантів. Це настільки чиста, еталонна дичина, що будь-які епітети: „абсурдно, принизливо, по-iдioтськи“ — тут просто зайві», — сказала Совсун. Згідно з проєктом нового Цивільного кодексу, якщо, на думку колишнього чоловіка, дружина поводилася « негідно», після розлучення він може змусити її повернути дівоче прізвище. Депутатка пояснює, що «негідно» включає аморальний вчинок та зраду. Документ передбачає, що людей в Україні не можна дискримінувати за такими ознаками: статтю, віком, станом здоров’я, расою, кольором шкіри, стилем одягу, зовнішністю, видом статури, особливостями будови тіла, наявністю ознак інвалідності, вагою, зростом, голосом, порушенням рухових функцій, манерою поведінки, політичними, релігійними чи іншими переконаннями, етнічним, соціальним походженням, майновим станом тощо. Однак, як зауважує Совсун, якщо це потрібно для « захисту доброзвичайності» — тоді можна. «Автори [нового Цивільного кодексу] постійно апелюють до того, що його писали найкращі юристи країни. Є в цьому аргументі одна проблема: жити за ним будуть не тільки найкращі юристи, а й усі громадяни й громадянки України. І ці громадяни й громадянки — давно вийшли за межі радянських уявлень про домострой, які намагаються видати за сучасні новітні ідеї у формі „доброзвичайності“», — наголосила депутатка. 28 квітня Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. За відповідне рішення проголосували 254 нардепи. Ukraine Pride разом із низкою інших організацій заявили , що проєкт нового Цивільного кодексу не відповідає положенням Європейської конвенції з прав людини, практиці ЄСПЛ та вимогам ЄС у межах переговорів щодо дотримання прав людини. В об'єднанні Національний ЛГБТІ-консорціум зазначили , що законопроєкт передбачає положення, які мають дискримінаційний характер щодо ЛГБТІК±людей і не узгоджуються із зобов’язаннями України в процесі євроінтеграції. Зокрема, одностатеві пари не матимуть можливості бути визнаними сім'єю навіть судом. Теги:   Верховна Рада Инна Совсун Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter