Глобальна картина. ШІ показав стрімке зростання плаваючих водоростей у світовому океані

Вчені за допомогою штучного інтелекту вперше проаналізували поширення плаваючих водоростей у світовому океані й виявили, що їхня кількість швидко зростає, що може суттєво вплинути на морські екосистеми, туризм і прибережну економіку. Про це пише видання SciTechDaily . Дослідження провели науковці з Університету Південної Флориди та Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США. Вони використали машинне навчання для аналізу великих масивів океанічних даних. Уперше отримано глобальну картину поширення водоростей — як великих скупчень ( макроводоростей), так і тонких поверхневих плівок ( мікроводоростей). За словами одного з авторів, результати показують, що океан нині все більше сприяє росту плаваючих макроводоростей. Такі водорості можуть бути як корисними, так і шкідливими. У відкритому океані вони створюють середовище для морських видів і допомагають рибальству, слугуючи місцем для росту молоді риби. Але біля узбережжя їхнє розкладання може шкодити туризму, місцевій економіці та здоров’ю людей і морських організмів. У період із 2003 до 2022 року вчені зафіксували зростання як мікроводоростей, так і макроводоростей у всьому світі. Мікроводорості збільшувалися приблизно на 1% щороку. Натомість макроводорості зростали значно швидше — на 13,4% на рік у тропічній Атлантиці та західній частині Тихого океану, особливо після 2008 року. Загальна площа, вкрита мікроводоростями, сягнула 43,8 мільйона квадратних кілометрів, що відрізняється від попередніх спостережень. Вчені відзначають кілька переломних моментів: масове цвітіння зеленої водорості Ulva в Жовтому морі у 2008 році, велике скупчення саргасуму в тропічній Атлантиці у 2011 році та ще одне — у Східнокитайському морі у 2012 році. До 2008 року значних спалахів макроводоростей майже не фіксували, окрім саргасуму в Саргасовому морі. Тепер, за словами дослідників, океан переходить від стану з невеликою кількістю макроводоростей до стану з їх великою кількістю. Для аналізу використали 1,2 мільйона супутникових знімків із 13 океанічних регіонів і п’яти типів водоростей. Модель глибокого навчання навчали кілька місяців, щоб вона могла знаходити навіть слабкі сигнали водоростей на поверхні океану, які займають менше ніж 1% окремого пікселя. Обробка такого обсягу даних також тривала кілька місяців навіть із використанням потужних обчислювальних систем. Дослідники дійшли висновку, що поширення водоростей спричиняють як діяльність людини, зокрема потрапляння поживних речовин у воду, так і зміни клімату, включно з потеплінням океану. Вплив цих факторів може відрізнятися залежно від регіону. У подальших дослідженнях науковці планують проаналізувати ще більше супутникових даних, щоб краще зрозуміти причини цього явища. Теги:   Штучний інтелект Океан Дослідження Водоросли Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter