НВ (Новое Время)

Від акваріума до катастрофи. Вчені довели, що золоті рибки — одні з найнебезпечніших загарбників екосистем

Випустити домашню золоту рибку у найближчий став — у нашому уявленні це виглядає як акт милосердя, майже фінал доброго мультфільму про свободу. Насправді ж ви власноруч запускаєте в екосистему «

Випустити домашню золоту рибку у найближчий став — у нашому уявленні це виглядає як акт милосердя, майже фінал доброго мультфільму про свободу. Насправді ж ви власноруч запускаєте в екосистему « біологічний танк», який за лічені місяці здатний перетворити чисту водойму на каламутну калюжу, де не залишиться місця нікому, крім нього самого. Нове дослідження вчених з університетів Толедо та Міссурі наводить чи не найпереконливіші докази того, як декоративна рибка перетворюється на екологічного диверсанта. Доктор Вільям Гінц, який очолював дослідження, каже прямо: «Нам критично важливо донести до людей, що їхні улюбленці стають шкідниками. Те, що ви вважаєте добротою, для дикої природи є прямою загрозою». Щоб підкріпити ці слова фактами, вчені провели серію експериментів у мезокосмах — великих відкритих резервуарах, які повністю імітують умови справжнього озера. Вони вивчали вплив золотої рибки ( Carassius auratus) як у бідних на поживні речовини водах, так і в тих, що ними перенасичені. Результати виявилися нищівними. Як тільки золота рибка потрапляє у дике середовище, вона перестає бути « милим карасиком» і починає рости до неймовірних розмірів. Її поведінка — це суцільний деструктив: вона постійно порпається в донних відкладеннях, підіймаючи хмари мулу. Через це прозорість води стрімко падає, а кількість завислих часток зростає. Світло перестає проникати на глибину, і екосистема починає задихатися. Але каламутна вода — це лише пів біди. Золота рибка — справжній «сміттєїд», який не знає міри в їжі. Вчені зафіксували різке падіння популяцій равликів, амфіпод та зоопланктону. А це — фундамент харчового ланцюга. Коли зникають ці дрібні безхребетні, місцевим видам риб просто не залишається чого їсти. Дослідження показало, що «аборигенні» мешканці озер поруч із золотими рибками швидко втрачають масу та слабшають, програючи конкуренцію за ресурси. Найстрашніше, що виявили дослідники, — це так зване « зміщення режиму». Це точка неповернення, коли екосистема під тиском окупанта настільки деградує, що повністю перебудовується. Відновити таке озеро до початкового стану стає або неможливо, або шалено дорого. Іронія в тому, що жоден тип водойми не виявився імунним до цієї навали: риба-загарбник однаково успішно знищувала життя як у кришталево чистих озерах, так і в замулених ставках. Сьогодні глобальна торгівля домашніми тваринами розвозить види по континентах із шаленою швидкістю, і золота рибка — один із лідерів цього « експорту». Вона витривала, невибаглива і здатна виживати там, де інші гинуть. Тому екологи закликають менеджерів природних ресурсів офіційно визнати золоту рибку високопріоритетним інвазивним видом. Що ж робити, якщо ви більше не можете доглядати за своїм золотим улюбленцем? Тільки не несіть його до річки. Найкращий варіант — повернути рибку в зоомагазин, віддати іншому акваріумісту або порадитися з місцевими природоохоронними службами. Теги:   Риба Екологія Дика природа Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter