Білоруське загострення. Про можливість повторення сценарію 2022-го року

Офіцер батальйону Свобода, народний депутат України 7 та 8 скликань Думки з приводу чергового білоруського загострення: будьмо уважні, але без паніки Білорусь не є реально незалежною державою. Вона фактично перебуває під гібридною російською окупацією. Тому ми мусимо розглядати її територію як ворожу і кордон з нею як потенційний фронт. Сумний досвід 2022 року, коли територія Білорусі стала плацдармом для наступу російської армії - змушує нас не ставитися легковажно до можливого повторення цього сценарію. Завдання максимум для Московії - втягнути Білорусь у війну. Завдання мінімум — самою цією загрозою постійно тримати нас у напрузі по всьому білоруському кордону, змушувати нас розпорошувати сили та увагу з інших напрямків. Зрештою, протягом всієї повномасштабки кожні 3−6 місяців тема загрози наступу з Білорусі загострюється в інфопросторі - і це відбувається саме для цього. Лукашенко покидьок і злочинець, але не ідіот. І він петляє, як може. Його цікавить лише збереження своєї влади. Але тут він — на розтяжці. Бо з одного боку, пряме втягування у війну — це колосальний ризик втратити не лише владу, але і життя. З іншого боку, його влада, особливо після кривавого придушення протестів 2020 року — тотально залежна від підтримки з Москви. Як хтось колись влучно сказав: «вони підтримують його як мотузка підтримує повішеного». Це саме той випадок. Цілком можливо, що зараз відбувається чергова спроба Московії все ж дотиснути Лукашенка. Це пояснює, чому про це почали говорити на найвищому українському рівні . Валерій Пекар Росія вдарить, але не по країнах Балтії. Загроза заходить у «багряний сектор» Останнім реальним аргументом, яким оперує Лукашенко на внутрішню аудиторію, є те, що він уникає втягування Білорусі у війну. Зникнення цього аргументу і втягування у вкрай непопулярну війну на боці агресора може створити вибуховий ефект. Реальна боєздатність білоруської армії викликає великі сумніви. Лояльність — теж. Не виключено, що поява на білоруському кордоні розширеного і політично оформленого до Армії Вільної Білорусі полку Каліновського може спричинити до масових переходів білоруських військових до його лав. Зараз не 2022 рік. Вогневі можливості України по завдаванню ударів у глибокий тил всі бачать на прикладі Московії. А тепер подивимось на розміри та розташування Білорусі. Думаю, все достатньо очевидно. Так що будьмо уважні - але без паніки. Моя думка: скоріш за все, Лукашенко петлятиме далі, але буде робити нам пакості. Полізе — кінець йому буде. В усіх сенсах. Настане день, коли Білорусь позбудеться гібридної окупації та ми знову станемо союзниками. Як були в часи князя Острозького, сотні років до нього і після нього. Московський туман не вічний. Текст опубліковано з дозволу автора Теги:   наступ з Білорусі Андрій Іллєнко Олександр Лукашенко Росія-Білорусь Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter