Агродрони, солодка картопля і війна. Історія львів'янина, який розвиває бренд Бататко, будучи на фронті

Іван Павліш — засновник фермерського господарства з вирощування батату і бренду Бататко , ветеран АТО. Понад чотири роки він служить у ЗСУ, поєднуючи військову службу з фермерством і соціальними проєктами. 37-річний Павліш народився у селі Луки Львівської області, тривалий час мешкав у Львові. Отримав юридичну освіту. У 2019 році він разом із партнерами заснували громадську організацію Тарілка , а у серпні 2021-го команда запустила у Львові перший в Україні продовольчий банк із однойменною назвою . Історія Тарілки почалася з того, що невелика команда взялася за вирішення проблем одразу у двох напрямах — екологічному та соціальному. За даними Держстату , у 2020 році 51% населення України проживали за межею бідності. Водночас українці щороку виробляють близько 7 млн тонн органічних відходів. Створення продовольчого банку допомагає мінімізувати обидва показники. Волонтери Тарілки продовжують співпрацювати з різними магазинами та закладами громадського харчування, забирають у них продукти харчування на межі терміну придатності та передають людям, які перебувають у скрутному фінансовому становищі та не завжди можуть дозволити купити собі їжу. Понад чотири роки Іван служить у лавах ЗСУ. За цей час він розвиває фермерське господарство з вирощування батату під брендом Бататко . Ексклюзивно для NV Food військовослужбовець розповів, як вирощувати батат в Україні, поєднувати бізнес зі службою в армії та поділився улюбленим рецептом приготування батату у своїй сім'ї. Батат можна готувати у багато різних способів / Фото: instagram/batatko_tm_ua Як з’явилась ідея вирощувати батат? Історія заснування Бататко доволі цікава. Насправді варто почати з моєї діяльності як засновника ГО Тарілка . Я відповідав за залучення до цього проєкту нових клієнтів і партнерів. Нам вдалося співпрацювати з потужними організаціями, зокрема з World Food Program . Через Тарілку проходили і проходять, як мені відомо і нині, великі обсяги допомоги, зокрема для деокупованих територій. Була навіть історія, коли в межах проєкту ми передавали продукти в окупований Херсон — тоді там ще працювало наше відділення. Зараз я вже не залучений до діяльності ГО, хоча інколи допомагаю. Бататко також став партнером Тарілки : ми підтримуємо їх паливом і продуктами. Одного разу під час розмови з потенційними партнерами — мережею ресторанів у Львові — зайшла мова про фермерство. І вони запитали: «Іване, а ти не знаєш, хто у нас тут вирощує батат? Є попит, але ми змушені купувати його на стихійних ринках — не найкращої якості й незрозумілого походження». Я тоді пожартував: «Давайте об'єм — я вам вирощу, скільки треба». Ми посміялися, і на тому розмова завершилась. Але вже вдома я загуглив, що таке батат. Чесно кажучи, коли я це сказав, то навіть ніколи не бачив його наживо і не куштував. З’ясував, що на півдні України вже є господарства, які його вирощують — через сприятливий клімат. І вирішив спробувати сам. Я і до того експериментував: вирощував ківано, фізаліс , дайкон — більше для себе. Тож купив саджанці батату, посадив невелику тестову ділянку і ще встиг у сезон. Уже за перший рік мені вдалося зібрати близько 300 кг батату. Батат вже вирощують у різних регіонах України / Фото: instagram/batatko_tm_ua Що ви зробили з вирощеним бататом? Вийшло так, що я виростив батат і зробив одне повідомлення у Facebook . Воно розлетілося — і весь обсяг, який у мене був, розкупили менш ніж за дві доби. Спрацювало сарафанне радіо: друзі поширили, комусь стало просто цікаво — і все дуже швидко пішло. Я вже мав певний підприємницький досвід, тому зрозумів, що знайшов свою нішу, яку варто розвивати. У наступні сезони почав визначати перспективні напрямки: трохи збільшив площу, покращував агротехнології. Так тривало до 2021 року. Бататко можна замовляти поштою / Фото: instagram/batatko_tm_ua Чи продовжили ви вирощування батату? У грудні 2021-го сталася найкраща подія в моєму житті — народилася дитина. І ми з дружиною, як відповідальні батьки, хотіли дати їй усе найкраще. Іван Павліш із сином на своєму фермерському господарстві / Фото: instagram/batatko_tm_ua Приблизно з пів року дітям починають вводити прикорм. Ми зацікавилися методом BLW ( baby-led weaning) — коли дитині дають не пюре, а цілі шматочки їжі, щоб вона знайомилася зі смаком, текстурою, формою. Це зовсім інший підхід, ніж той, до якого звикли раніше. Ми багато читали про це — у Facebook є спільноти з доказовими нутриціологами й педіатрами, де діляться порадами та рецептами. І помітили, що там часто з’являється батат. Якраз у цей час ми знову виростили нову партію. Порадилися з дружиною і вирішили зробити акцент на тому, що вирощуємо батат для дітей — органічно, без хімії. Це було принципово: по-перше, для власної дитини, по-друге, він і так добре росте. Я знову зробив допис в соцмережах, додав результати аналізів якості — і це був вибух. Ми отримували по 50−60 замовлень на день. Тоді стало зрозуміло: батат і батьківство — сильна комбінація. Саме на цьому ґрунті з’явився бренд під назвою Бататко . Відтоді ми почали розвивати його вже системно. Зараз це вже зареєстрована торгова марка. Чим ви займалися до фермерської діяльності та служби в ЗСУ? Мав досвід служби в АТО. Після цього працював помічником судді, але зрозумів, що хочу щось змінити в житті. Паралельно продовжував займатися фермерством — вирощував однорічні культури: сою, пшеницю, гречку. Зараз у мене є приблизно 40 гектарів поля. Окрім цього, вже під час повномасштабного вторгнення я запустив ще один напрям — обприскування полів агродронами. Тобто господарство в мене досить диверсифіковане: є класичне фермерство, є інноваційний напрям із дронами і є крафтове локальне виробництво — батат. Я вірю в те, що потрібно знайомитися з максимальною кількістю людей — це реально змінює життя. Якраз завдяки такому знайомству і з’явився напрям із дронами. На той момент я вже був мобілізований. Це був приблизно травень-червень 2022 року, я поїхав на курс із безпілотників. Там ми з хлопцями багато спілкувалися, кожен розповідав про себе. Я навіть привіз із теплиці свої помідори й огірки — всім дуже сподобалося. І тут до мене підходить хлопець із позивним Карлсон , із Тернополя, і питає: «Іване, а ти агродронами не цікавився?» Я тоді відмахнувся: мовляв, дрони і агро — звучить дивно. Але він наполягав, що така технологія справді існує. Того ж вечора я зайшов в інтернет і побачив, що це реально: великі дрони, які можуть піднімати до 30 літрів робочого розчину і обприскувати поля через форсунки. Це інноваційна технологія з низкою переваг над традиційними наземними обприскувачами. Втім, тоді я розумів, що сам не зможу це запустити: по-перше, це потребує значних інвестицій, по-друге — постійної залученості, а я був у війську. Батат корисний і дуже смачний / Фото: instagram/batatko_tm_ua І тут допоміг Український ветеранський фонд  — структура Міністерства у справах ветеранів. Вони запустили програму підтримки ветеранського бізнесу, де можна було отримати до 1 млн грн на старт або розвиток справи. Я вирішив податися. Частину коштів був готовий дофінансувати сам, постачальники допомогли скласти технічне завдання. Грантову заявку написав сам — завдяки юридичній і економічній освіті це не було складно. У результаті я посів третє місце і отримав фінансування. Так вдалося запустити проєкт. Я зібрав команду з ветеранів — людей, які вже мали досвід роботи з дронами. Якщо ти працював із меншими безпілотниками, перейти на агродрони не так складно. Проєкт працює й досі. Ми трохи масштабувалися: зараз у мене вже два агродрони і великий автомобіль, який перевозить їх між полями. Звідки у вас така любов до землі, фермерства? Я виріс у селі. І, чесно кажучи, як більшість сільських хлопців, у дитинстві я ті поля просто ненавидів. Бо коли всі йдуть грати у футбол, тобі треба йти сіно грабати, косити, перевертати чи копирсатися з картоплею. Це було важко. Тому я не скажу, що це якась романтизована любов до землі. Вона з’являється трохи інакше. Наприклад, коли ти вже завершив якийсь етап — засіяв поле, дивишся на нього і тоді виникає відчуття задоволення. А от коли ти виходиш у поле, якому краю не видно, і розумієш, скільки ще роботи попереду — це зовсім інше відчуття. Я ставлюся до аграрної справи передусім як до бізнесу. Це такий самий бізнес, як ІТ чи продажі — зі схожими принципами і логікою. Звісно, є своя специфіка, бо є прив’язка до землі, сезонність, ризики. Але в основі — ті самі бізнес-процеси. Вирощувати батат досить складно, але цілком можливо / Фото: instagram/batatko_tm_ua Як вам вдається поєднувати бізнес і військову службу? Це дуже складно. Мені пощастило, що є хороший товариш із власним агробізнесом — фактично невеликим агрохолдингом. Він закриває багато процесів своєю технікою, а я вже потім із ним розраховуюся. Тобто більшість операцій у мене передані на аутсорс: є бухгалтерія, технічну частину закриває товариш, є агроном, який слідкує за полями і підказує, що і коли робити, є SMM- менеджерка. Я займаюся переважно операційним менеджментом — і то досить опосередковано. Щодо батату, то це вже сімейний бізнес. У Бататко залучені всі — хочуть вони того чи ні ( усміхається). Обсяги в нас поки не надто великі, але дуже допомагає тесть — він фактично веде польову частину. За минулий сезон я лише раз зміг виїхати в поле — вже на збір урожаю, щоб зняти трохи контенту. Все інше відбулося без мене. SMM-менеджерка навіть жартувала, що бракує «живих» відео, але обставини, самі розумієте, інші. Паралельно я намагаюся розвиватися. Минулого літа подався на освітньо-грантову програму спільної ініціативи Universe Group , фонду Genesis for Ukraine та Українського Католицького Університету. Вона була спрямована на розвиток ветеранського бізнес-ком'юніті та підтримку підприємницького навчання. Відбір був складний: понад 700 заявок, потім мотиваційні листи, онлайн-навчання з домашніми завданнями. За результатами відібрали 15 людей на офлайн-етап в Український католицький університет. Я якраз мав відпустку і дуже хотів туди потрапити — хоча б заради атмосфери, бо навчання в УКУ було моєю маленькою мрією. У підсумку я пройшов відбір, відучився офлайн і виграв перше місце. Отримав фінансування на проєкт із переробки батату. Зараз працюю над запуском виробництва борошна з батату. Сподіваюся, що вже до кінця року з’явиться перший український продукт такого типу. У мене вже є затверджені технічні умови — хочу зробити все якісно, а не просто « перетерти і запакувати». Також я долучився до менторської програми Київської школи економіки. Сподіваюся, що з її допомогою зможу остаточно сформувати продукт і чітко визначити цільову аудиторію. Ідея є, вона хороша, але зараз важливо довести її до системного, зрозумілого бізнесу. Як ви знаходите час на навчання і де берете сили? Розумієте, я вже п’ятий рік на війні. До цього була АТО. За цей час у людей триває життя: вони кохають, створюють сім'ї, народжують дітей. А в нас ця опція ніби поставлена на паузу. Тому складно щось планувати наперед. І водночас дуже важливо не втратити зв’язок із цивільним життям. Бо якщо повністю закритися і жити тільки війною, можна просто з'їхати з глузду. Я намагаюся використовувати будь-які можливості, які допомагають цей зв’язок зберігати — навчання, проєкти, нові знайомства. Це непросто, це потребує часу і зусиль, але це важливо. І, звісно, є дуже проста мотивація — сім'я. Я роблю це насамперед для них: щоб забезпечити, щоб у дитини було все необхідне. Бо жити зараз стає дедалі складніше — ціни ростуть, викликів багато. Тому найбільша мотивація — дати своїй родині базову стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Знаєте, клімат зараз дуже змінюється. Речі, які колись вирощували лише десь на південному березі Криму, тепер спокійно вирощують у Київській області. У Київській області вже закладають плантації фісташок, а батат також вирощують на Полтавщині і Волині. Тобто кліматичні умови не ідеальні, але вже дозволяють це робити. Агротехнологія доволі складна. Батат любить легкі ґрунти, а в нас переважно чорноземи — вони важчі. Тому, якщо знайти піщані ділянки, він там буде добре рости й давати врожай. Походить ця культура з Південної Америки, а найбільшим виробником батату у світі є Китай — там його теж вирощують переважно на піщаних ґрунтах. В Україні таких земель небагато, тому це важливий фактор. Друге важливе — полив. Для батату критичні перші два-три тижні після посадки: якщо в цей період не забезпечити достатньо вологи, на високу врожайність розраховувати не варто. Є також специфіка вирощування. Потрібне спеціальне навісне обладнання, яке формує грядку і вкриває її плівкою або агроволокном. Під нього часто закладають крапельну стрічку для централізованого поливу. Найскладніший момент — посадка. Вона досі здебільшого ручна: пагони потрібно закладати під плівку, і це дуже трудомісткий процес. Натомість, коли рослина вже в ґрунті й налагоджений полив, особливих проблем немає. Є технологічна карта, розроблена разом із компанією, що виробляє органічні добрива в Україні, тому з підживленням теж усе зрозуміло й відпрацьовано. Далі — викопування і зберігання. Тут батат складніший за картоплю: він більш вибагливий до вологості й температури в сховищі. Але загалом усе це реально організувати — нічого принципово неможливого в його вирощуванні немає. Батат популярний серед прихильників здорового харчування / Фото: instagram/batatko_tm_ua Які обсяги батату ви вирощуєте? Минулого сезону ми посадили пів гектара батату. Я думав, що зможу закласти 1 гектар, але через службу не вийшло. Цього року, ймовірно, теж не будемо збільшувати обсяги, бо це складно — знову ж таки все впирається в мою присутність. Якби я був на місці, зміг би все організувати. На жаль, поки що це не виходить, тому ми замість масштабування площ спробуємо зробити акцент на якості. Щороку вносимо перегній, а також намагаємося максимально зменшити кількість дротяника — це дуже сильний шкідник. Використовуємо різні органічні препарати, які допомагають його контролювати. Також застосовуємо сівозміну. Тобто зараз ми більше фокусуємося на якості, ніж на розширенні площ. Чи відрізняється ваш батат від закордонного, зокрема імпортного китайського? Проблема в тому, що батат досить складно транспортувати. Під час зберігання та перевезення необхідно дотримуватися температурного режиму — у середньому від 12 до 18 °C, а також відповідної вологості. Якщо температура вища, батат починає швидко проростати, утворює пагони. Якщо ж температура нижча — він дуже швидко псується і починає гнити. Батат потребує належного зберігання / Фото: instagram/batatko_tm_ua Тому китайський батат, який іде на експорт, часто додатково обробляють стимуляторами росту, що покращує його транспортабельність. Водночас це може впливати на його хімічні та якісні характеристики — не завжди позитивно, самі розумієте. Наш український батат, який ми вирощуємо, не є повністю « інтенсивним» у промисловому сенсі. Щороку ми відбираємо зразки та відправляємо їх на лабораторні дослідження, тож можемо офіційно підтвердити його якість протоколами аналізів. Водночас органічний підхід до вирощування має свої особливості: він не дозволяє отримувати такі великі розміри бульб, які іноді можна побачити в супермаркетах. Але попит є. У нас сформувалася велика база постійних клієнтів, люди регулярно цікавляться, підтримують і чекають на новий сезон. Фактично вже утворилося невелике ком’юніті прихильників нашого батату, яке щороку очікує на врожай. Як би ви пояснили людині, яка ніколи не їла батат, чому його варто спробувати? Є люди, які пробували батат і казали, що їм не сподобалося. Але в нашій сім'ї батат « зайшов». За смаком він десь між гарбузом, морквою і картоплею. Він справді смачний, і з нього можна готувати дуже багато різних страв. Фактично батат можна використовувати так само, як картоплю, але, крім цього, з нього можна робити значно більше. Наприклад, він добре підходить молодим батькам: уявіть, що зранку ви хочете приготувати млинці — з батату можна зробити пюре або борошняну основу, замісити тісто і швидко приготувати страву. Також батат — це хороший продукт для спортсменів і людей, які стежать за харчуванням. У ньому є складні вуглеводи, які довше засвоюються і дають тривале відчуття ситості. Є, наприклад, фіолетові сорти батату, з яких ми плануємо навіть робити борошно. Тобто це продукт із великим потенціалом — його можна використовувати як основу для соусів, пюре, випічки, десертів і навіть як натуральний барвник ( наприклад, для матча-лате або кондитерських виробів). Ми вже проводили тестові зразки й відправляли їх у кондитерські та пекарні — реакція була дуже позитивною. Також оцінювали продукт нутриціологи, і спортсмени, зокрема кросфітери, відзначили його як зручний і корисний у раціоні. Тобто в батату є велике поле для розвитку — як у кулінарії, так і в харчовій індустрії загалом. Головне — правильно все організувати і розкрити його потенціал. Яка ваша улюблена страва з батату? Ми дуже любимо запечений батат із курятиною, овочами і т. д. Ми посипаємо його спеціями до смаку і готуємо як картоплю по-селянськи. А потім, за 10−15 хвилин до готовності, зверху ще посипаємо натертим пармезаном. Під час запікання сир утворює смачну золотисту скоринку. І це виходить просто фантастично смачно — справді дуже класне поєднання смаків. Батат можна давати дітям на перший прикорм / Фото: instagram/batatko_tm_ua А хто ваші основні клієнти? Наша основна цільова аудиторія — прості споживачі. Продажі активно відбуваються через Instagram-сторінку. Ми використовуємо екологічне пакування, яке на 100% переробляється і повністю виготовлене з картону. Кожен сорт батату ми пакуємо окремо, а також додаємо кольорові наліпки з назвою сорту, щоб клієнт чітко розумів, де який продукт. У кожну посилку ми також вкладаємо листівку. Другий сезон поспіль ми відмовилися від пластикового прозорого скотчу й перейшли на паперовий, тож фактично мінімізуємо утворення відходів. Також ми загалом дотримуємося принципів сталого розвитку: плівку, яка залишається на полі, здаємо на переробку, використовуємо органічні добрива, а вся тара є повністю придатною до вторинної переробки. Водночас у нас є й компанії або приватні замовники, які беруть великі партії ( наприклад, 50−70 кг раз на місяць) для власних потреб. Але їх наразі небагато. Так, кожного сезону ми продаємо різну кількість сортів. Цього сезону у нас було п’ять сортів батату: три помаранчеві сорти, один Мурасакі — кремовий, і один фіолетовий. З операційної точки зору, чим менше сортів, тим простіше роботи, адже менше часу витрачається на обробку й пакування замовлень. Тому, ймовірно, ми поступово прийдемо до того, що залишимо близько трьох основних сортів. Я вже приблизно розумію, які з них користуються найбільшим попитом. Це також значно спрощує нам роботу з обробкою замовлень і пакуванням. Іноді, коли клієнт замовляє, наприклад, 2 кг одного сорту і 1,5 кг іншого, це створює додаткове операційне навантаження. Тому, щоб оптимізувати процеси, ми, скоріш за все, залишимося на трьох основних сортах. Чи допомагає вам військовий досвід у бізнесі? Військовий досвід, можливо додає стресостійкості, бо як не крути, робота пов’язана з великими ризиками, що в свою чергу дає високі стреси. А підприємництво, в принципі, теж пов’язане з ризиками. Ну, тільки там ризики, напевно, трошки інші, але вони все одно є. Страва ідеально смакуватиме з відвареним рисом на обід чи вечерю. Ви будете вражені незрівняним поєднанням інгредієнтів і її багатою смаковою гамою. Перейти до рецепту Шакшука з бататом та маслом зі шрірачі: рецепт пряного сніданку Унікальна інтерпретація класичної шакшуки від Йотама Оттоленгі поєднує безліч солодких і солоних смаків, доповнених насиченим, гострим маслом зі шрірачею. Перейти до рецепту Гарнір за 15 хвилин. Рецепт запеченого батату з травами Батат можна використовувати в кулінарії найрізноманітнішим чином: його запікають у духовці, смажать, як звичайну картоплю, або перетворюють на солодощі, як-от цукати, коржі та печиво. Перейти до рецепту Без нього - не свято: рецепт розкішного салату з бататом, фетою та гранатом Цей салат поєднує в собі багатство традиційної святкової вечері з осінніми продуктами. Ви точно захочете приготувати його ще раз на Різдво, Новий рік, і на будь-яке святкування, що повинно бути смачним. Перейти до рецепту Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря. Теги:   батат Військовий підтримка ветеранів Малий бізнес Фермери Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter